Найбільше позовів щодо ненадання інформації на запити громадські активісти пред'являли Верховній Раді та Конституційному Суді.
Про це Gazeta.ua розповів Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права.
"Більшість справ про ненадання органами державної влади інформації на запити громадян було саме проти Верховної Ради та Конституційного Суду, – говорить він. – Наприклад, Конституційний Суд відмовився надавати представникові ЗМІ копію присяги президента. Після судових дій, виявилося, що все нормально, рішення було правильним. Правда, через півроку все-таки присягу прислали – це була не секретна інформація".
За словами Шевченка, схожою резонансною справою був позов до КС щодо ненадання конституційних запитів депутатів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПР продовжує запроваджувати цензуру, проте вже "під красивою вивіскою" - Стець
"Коституційний Суд відмовився надавати конституційні подання депутатів стосовно так званого "Закону про мови". Тобто текст, із яким депутати звертаються до КС, є закритою інформацією. Виходить, що громадяни України не мають права знати, які питання поставили депутати перед судом і які аргументи використовували", – наголосив експерт.
Він також підкреслив, що фактично вся інформація щодо Верховної Ради України є також закритою.
"Наприклад, питання квартир, що виділялися депутатам, чи інформація про помічників-консультантів є теж конфіденційною. Ще за старим законом "Про доступ до публічної інформації" ми зверталися в Раду стосовно грошей, що витрачаються на газету "Голос України". Цю справу відхиляли, бо потрібно було, мовляв, звертатися до Секретаріату ВР. Ми судилися проти одних, а програли іншим. Зараз чекаємо результатів, щоб звертатися до Європейського Суду", - резюмував правозахисник.
2 
8759
Коментарі
5