Про те, як польська сторона намагається радикалізувати Волинську трагедію, й наслідки цього для Gazeta.ua розповів львівський історик Андрій Козицький.
"В такому формулюванні резолюція не означає нічого надто трагічного, - переконаний Козицький. – Було би погано, якби резолюція пройшла у попередньому формулюванні, де йшлось про геноцид. Взагалі рішення є політичним, бо юридичне визначення геноциду може дати лише міжнародний суд в Гаазі, або спеціально створений міжнародний трибунал. Але, якщо би польський сенат і сейм визнали події на Волині геноцидом в односторонньому порядку, це б звичайно зіпсувало наші двосторонні стосунки".
Козицький розповів, що резолюція є м'якшою, ніж планували поляки.
"Ця резолюція є значно м'якшою, тут повернене формулювання, яке вже було прийняте польським парламентом 15 липня 2009 року, - пояснив історик. - Хоча найкраще було би повернутись до спільної постанови 2003 року. Тоді в один день і одну годину два парламента прийняли однакові постанови, Україна визнала частку вини й висловила співчуття помордованим і їхнім спадкоємцям, осуд тим, хто це вчинив. Здавалось, що проблема уже вирішена, але Польща впродовж наступного десятиліття намагалась радикалізувати оцінки. На превеликий жаль, при президенстві Ющенка було допущено формулювання, де вживається слово геноцид. Наразі це залишилось на місці. Думаю, що це не вплине ані на державу, а ні на громадян".
Нагадаємо, 20 червня 2013 року сенат польського парламенту прийняв постанову, якою кваліфікував події на Волині в 1943 році як "етнічну чистку з ознаками геноциду".
2 
8759
Коментарі
91