"Люди не бачать альтернативи. Стан речей для них допустимий": чому українці революційно пасивні

Революція — це раптовий, кардинальний злам існуючої системи й формування нової системи. Приклад Франції показує, що революція може бути не одна в одній країні. Спершу у Франції була Велика французька революція, потім протягом 19 століття відбувся ще ряд революцій.

Про це в коментарі Gazeta.ua розповів Анатолій Романюк, професор політології Львівського національного університету імені Івана Франка

"Те, що зараз відбувається у Єгипті, можна назвати акціями протесту. Вони повстали проти діючого президента й збільшення його повноважень, проти погіршення соціально-економічного положення частини населення. Це може бунт протесту певної соціальної групи, яка не змогла реалізувати соціальних очікувань, які вони планували під час минулорічних подій. Зараз вони нагадують владі про себе й тиснуть на неї в вимогою реалізувати ці вимоги та потреби. Може бути якась політична комбінація. Пояснень того, що зараз відбувається у Єгипті може бути дуже багато. Але це однозначно не революція", - вважає він.

Помаранчева революція по суті теж була лише терміном, який активно використовували журналісти й політики.

"Те, що там відбулося, не було революцією. Також це не можна назвати переворотом. Переворот — це коли одна частина правлячої еліти проводить дії проти керівництва країни й змінює його за допомогою сили, або залучення військових. Події, що були у 2004 році — це були масштабні акції протесту проти діючої влади, результатів виборів. А події, що відбулися у 2005 році реально показали, що система не змінилася. Змінилися лише люди, що були при владі", - відзначив професор.

Романюк впевнений, що виступи людей проти завжди мають мати об'єктивну усвідомлену основу.

"Якщо люди вважають, що стан речей, який є сьогодні він є допустимим, то вони не виступають. Дослідження, які проводилися протягом 20-го сторіччя свідчать про те, що досить часто революція відбувається не внаслідок погіршення становища населення, бо погіршення може бути досить тривалим процесом. Дослідники говорять про те, що багато революцій відбувалися внаслідок появи перспективи. Коли люди бачать, що є альтернатива, за якою вони можуть краще жити. І коли перемагає прагнення до кращого життя, люди беруть участь у революції. І тому коли ми говоримо про Україну, то на мою думку, причина, яка зумовлює певну пасивність полягає у тому, що люди не бачать альтернативи. Є опозиція, але вона не запропонувала ту альтернативу, не має лідера, якому могли б повірити люди", - підсумував він.

×