Відставка голови Укренерго відкрила сезон кадрових перестановок в центральних органах української влади. На Заході це сприймають по-різному. Як саме, розбиралася Gazeta.ua.
4 вересня Верховна Рада голосували відставки міністрів і посадовців, котрі напередодні написали відповідні заяви. Але депутатів обурила відсутність багатьох міністрів у сесійній залі та небажання звітувати. У відставку пішли міністр охорони довколишнього середовища Руслан Стрілець, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, міністр юстиції Денис Малюська, віце-прем'єрка з питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Руслана Стрільця та Ольги Стефанішиної під куполом Ради не було. Як і міністерки евроінтеграції Ірини Верещук, котру з посади не відпустили. Залишається на посаді й голова Фонду держмайна України Віталій Коваль, для звільнення якого не вистачило лише одного голосу. І міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Дещо інша вага"
Події у Верховній Раді 4 вересня, схоже, стали несподіванкою для Офіса президента. По-перше, пленарне засідання вів не голова Руслан Стефанчук, а перший віце-спікер Олександр Корнієнко.
По-друге, перше ж кадрове голосування - по Ковалю - показало нестачу голосів. Зрештою, депутати мали право бодай заслухати міністрів і посадовців, котрі виявили бажання піти, бо Кабмін формально підконтрольний Верховній Раді.
Президент Володимир Зеленський, котрий звільнив заступника голови свого Офіса Ростислава Шурму, прокоментував кадрові ротації під час підходу до преси разом із прем'єром Ірландії Саймоном Гаррісом (який був з візитом у Києві). Він заявив, що осінь-2024 є "критично важливим періодом для України", тому потрібне підсилення деяких напрямків у Кабміні й для цього вже готові кадрові зміни. Крім того, відповідні рішення торкнуться й ОП".
Заяви президента явно підготовлені заздалегідь і - не зовсім збігаються з подіями у парламенті
Зеленський зазначив, очікує на "дещо іншу вагу" певних напрямків у зовнішній та внутрішній політиці України.
Заяви президента явно підготовлені заздалегідь і - не зовсім збігаються з подіями у парламенті. До слова, Зеленський у відповідь на запитання про кадри на заміну наголосив - ще не знає, чи вони погодяться. Якби перезавантаження готувалося кілька місяців, кандидати були б давно готові. Отже, щось пішло не так.
Ніч не спали – готували
Адже кадрові ротації 4 вересня українська сторона готувала впродовж кількох місяців, причому в тісному контакті із зовнішніми партнерами. Принаймні, так пише видання The Financial Times з посиланням на власні джерела, ознайомлені з ситуацією. За даними цих джерел, доволі гостро постало питання нестачі повноважних міністрів: в уряді є цілих п'ять виконуючих обов'язки, котрі не мають права голосувати при ухваленні рішень. Досі вакантними залишаються посади керівників окремих міністерств, як-от культури, інфраструктури.
Натомість The Washington Post пов'язує кадротрус в Україні з хвилею російських масованих обстрілів (тобто, це рішення останніх днів). Як доказ, наводить історію з відставкою Дмитра Кулеби з посади міністра закордонних справ: посадовець написав заяву 3 вересня пізно ввечері, але Верховна Рада 4 вересня оголосила перерву у пленарному засіданні якраз перед тим, як розглянути це питання. Народний депутат (фракція "Європейська солідарність") Олексій Гончаренко переконаний - засідання припинили тому, що виник ризик нестачі голосів. У The Washington Post наголошують - Дмитро Кулеба чи не найактивніше спонукав США щоби ті зняли заборону на використання Україною "далекобійки" по території РФ. І президент Зеленський говорить про "нову енергію".
Пожива для російської пропаганди
А от росіяни, схоже, у курсі справи. Депутат Держдуми РФ і член комітету з безпеки Аладьбі Шхагоєв заявив, що демарш Дмитра Кулеби нібито є визнанням краху зовнішньополітичної лінії Києва. Пропагандисти країни-агресорки навсібіч твердять, що відставка Кулеби нібито є результатом бажання США змінити зовнішньополітичну риторику Києва з категоричної відмови від переговорів на м'якішу. Цікаво у цьому сенсі, що у Росії не перший тиждень ходять чутки про відставку російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова.
У РФ не втратили нагоди покепкувати над Україною, де 4 вересня вели трагічний підрахунок загиблих цивільних під час масованого обстрілу, - порадили піти у відставку всім.
Версія-трилер
Карколомну версію публікує The Financial Times. Журналісти видання поспілкувалися з українськими посадовцями. Ті стверджують, що кадрові перестановки мають на меті зміцнити владу самого Зеленського, а також його оточення у владних структурах.
Версія пояснює збій у голосуваннях Верховної Ради, але не дає відповіді на запитання, у чому ж влада Зеленського зазнала утисків, якщо у парламенті пропрезидентська монобільшість.
До цього сталася гучна відставка Володимира Кудрицького з посади голови Укренерго. За деякими даними, про кадрові зміни в Укренерго йшлося на засіданні Ставки у перших числах вересня. Ротація мала резонанс: Кудрицький спростував, що його "пішли" через провал захисту об'єктів енергосистеми України. У відставку подала також наглядова рада Укренерго, двоє членів наглядової ради заявили - відставка Кудрицького є політично вмотивованою.
Синхронно відбулися перестановки у військовому командуванні. 2 вересня звільнили командувача Повітряних сил ЗСУ Миколу Олещука, причому влада спростувала версію про зв'язок цієї ротації зі збиттям F-16. 3 вересня, з подачі профільного парламентського комітету, головком Олександр Сирський ухвалив рішення про додаткову перевірку начальника штабу командуваня Сил безпілотних систем Романа Гладкого, на час якої Гладкий буде відсторонений від виконання обов'язків.
Критичний тиждень
Але існує версія, котра пояснює багато чого, якщо не все. За даними The Economist, наступного тижня президент Володимир Зеленський планує візит до США на Генеральну асамблею ООН. Джерела видання стверджують, що він прагне використати останню можливість переконати президента Джо Байдена надати дозвіл на використання Україною далекобійних ракет від Сполучених Штатів для ударів углиб РФ. Видання стверджує, що Джо Байдену дісталися радники часів Обами, котрі недооцінюють або неправильно оцінюють ризики та можливості країни-агресорки. Тим паче, Байден переконаний у тому, що надавати дозвіл Україні не можна, а він "дуже впертий політик", стверджують джерела видання. Варто зазначити, до цього у США з цією ж метою літали голова ОПУ Андрій Єрмак та міністр оборони Рустем Умєров, але, судячи з заяв Пентагону й Білого дому, успіху не досягли. Тому й виникла потреба перезавантаження уряду України.
До речі, президент Зеленський не знає, чим займуться відставлені міністри, а от українські пабліки "сватають" Ольгу Стефанишину на міністра юстиції. Як бачимо, на Заході більше цікавляться, не тим, хто і де опиниться, а прихованим змістом кадрових перестановок у центральних органах влади
2 
8759
Коментарі