Перед інавгурацією Дональда Трампа країна-агресорка і колективний Захід укладають останні домовленості, які окреслюють їхні можливості у майбутньому світовому конфлікті.
17 січня до Москви прибув президент Ірану Масуд Пезешкіян. З Путіним він підписав договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Текст угоди ще не оприлюднений.
До цього між двома країнами діяла угода про основи взаємин і співробітництва від 2001 року терміном на п'ять років, котру автоматично пролонгували. Новий договір є чинним 20 років.
У Тегерані поспішили запевнити, що про спільну війну, як в аналогічній угоді з КНДР, не йдеться. Проте речник Путіна Дмитро Пєсков повідомив: договір охоплює сфери торгівлі, науки, освіти, культури і передбачає військове співробітництво. Більше про документ розповів міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров: як і договір з КНДР, він покликаний "зміцнювати обороноздатність Росії та Ірану".
Східна перекомбінація
Нещодавно Іран приєднався до БРІКС, а в Сирії упав режим проросійського президента Башара Асада. Росії не вдалося домогтися від нової влади Сирії угоди про збереження військових баз. Особливо це стосується присутності у регіоні військових суден країни-агресорки.
Зміна влади у Сирії завдала відчутного удару по "Осі спротиву" - Ірану, котрий до того змушений був промовчати у відповідь на ліквідацію ватажків бойових угруповань, котрі підтримує ("Хезболла", ХАМАС). Останньою краплею, схоже, стала Сирія. В очікуванні інавгурації Дональда Трампа - прибічника жорсткого тиску на Іран - чинний президент Масуд Пезешкіян вирішив посилити свої позиції за рахунок зміцнення альянсу з Росією.
Констатація фактів
У цьому сенсі йдеться більше про констатацію факту, адже Москва і Тегеран впродовж кількох останніх років інтенсивно обмінюються технологіями і ресурсами. Так, Іран постачав РФ балістичні ракети та БпЛА, допоки російська сторона не налагодила їхнє виробництво.
Хоча Кремль та Іран відкидають звинувачення про це, нині під таке співробітництво підведена міцна документальна підстава. Натомість Іран отримав від Росії технології, офіційно розраховує на побудову АЕС і, можливо, передачу засобів для створення ядерної бомби.
Яка відповідь є у Європи
Тим часом Київ переживає дипломатичне нашестя: після міністра оборони Бориса Пісторіуса і прем'єра Великої Британії Кіра Стармера прибули міністр оборони Італії, делегація опозиційної партії Словаччини, та й прем'єр цієї країни Роберт Фіцо вже збирається до нас.
17 січня у столиці України відбувся саміт країн Південно-Східної Європи. Високі представники десятка країн підтримали територіальну цілісність нашої держави і принцип "нічого про Україну без України". З Албанією укладено окрему угоду про співпрацю.
Важливо, що у саміті взяла участь Туреччина, чиї інтереси у конфронтації з інтересами Ірану в Сирії.
США, НАТО і Глобальний Південь
У США оприлюднили деякі цікаві деталі допомоги Україні. Як виявилося, Вашингтон таємно інвестував у виробництво дронів. У НАТО провели позачергове засідання Ради "Україна - НАТО", в якому взяв участь український головком Олександр Сирський.
Голова Військового комітету Альянсу Роб Бауер зазначив, що Індо-Тихоокеанський регіон нині пов'язаний з театром воєнних дій у Європі, переважно - через участь північнокорейських вояків на боці Росії у війні проти України.
Робота з нейтральними
У The Washington Post говорять про розбіжності у відносинах Росії та Індії через заманювання індійських громадян обманом воювати на боці країни-агресорки в Україні. Днями загинув Бініл Бабу з південного штату Керала Смерть індійця викликала різку реакцію місцевих чиновників. Тим паче, що прем'єр Нарендра Моді під час візиту до Москви особисто запросив Путіна повернути громадян до Індії й отримав запевнення у цьому. Питання не вирішене й досі. Як розповів виданню чиновник МЗС Індії, "ми рішуче обговорили це з Москвою і з російським посольством у Нью-Делі".
Колективний Захід, схоже, зосереджується на роботі з Глобальним Півднем, щоб надолужити згаяне. Тим паче, угода РФ з Іраном викликає занепокоєння.
Таємна угода з тридцятого разу
На саміті БРІКС у Казані у жовтні 2024 року передбачалося підписання угоди, але тоді офіційний Тегеран послався на деякі неврегульовані питання. Нині міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі стверджує, що договір - крок на шляху до створення "більш справедливого і збалансованого світу" . Посол Ірану в Москві Казем Джалалі наголосив: ми не зацікавлені у вступі до будь-яких блоків.
За даними британського видання"Middle East Eye", Росія та Іран 30 разів узгоджували остаточний текст угоди, підписаної 17 січня 2024 року. Каменем спотикання стало саме військове співробітництво. Хоча у договорі прямо не йдеться, як в угоді з КНДР, про спільну відсіч у разі агресії проти сторони угоди, але документ з Іраном передбачає не надавати допомоги країнам, котрі здійснюють агресію проти одного з підписантів. Суперечливий виявився і пункт про кордони. Росія вимагала гарантій дотримання її територіальної цілісності, тобто, з Кримом і Донбасом. Іран не пристав на цю пропозицію, маючи претензії Саудівської Аравії на кілька островів. Відкинув він і створення воєнного альянсу, котрий був передбачений в одному з ранніх варіантів угоди. Водночас, за даними видання, у договорі залишився пункт про неможливість використання території країни-підписанта для військових баз держави, котра атакувала одну з них.
Є питання
"І наш Верховний лідер, і всі ми переконані, що всі конфлікти мають бути вирішені шляхом переговорів між країнами регіону, - заявив Пезешкіян у Москві. - Вважаємо, що присутність позарегіональних сил у нашому регіоні може тільки дестабілізувати та погіршити ситуацію".
Судячи зі слів Пезешкіяна під час спілкування з Путіним, не всі пункти угоди погоджені. Він побажав вдалого врегулювання багатьох спірних питань "нашими міністрами та експертами, впевнений, протягом дня вони домовляться".
Путін, у свою чергу, акцентував на економічній складовій, але виглядав нервово і напружено.
Для Ірану ця угода потрібна з огляду на атаки Ізраїлю, котрі завдали збитків іранській системі ППО, звернув увагу керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок. Тому той факт, що Росія погодилася, свідчить про те, що Путін ставить перед собою цілі в Україні (і не лише там), котрих самотужки досягти не може. Проте, на думку експерта, "більше того, що бачили, ми внаслідок цієї угоди не побачимо". На відміну від КНДР, Іран прагне зберегти зв'язки з колективним Заходом. Не останнім чинником, котрий підштовхнув Пезешкіана до підписання угоди з Путіним, стала зустріч Кіта Келлога у Парижі з представниками іранської прозахідної опозиції, а також жорсткі антиросійські нафтові санкції від США.
Росія та Іран формалізували те, що давно робили, але момент обрали для демонстрації нібито зміцнення своєї спільноти, вважає політолог Олег Лісний.
США на угоду РФ та Ірану відповіли своєрідно: Трамп повідомив про телефонну розмову з китайським лідером Сі Цзіньпіном, в ході якої обговорили "як зробити мир безпечним".
3 
8759
Коментарі