Тарас Кутовий, який раніше працював у Льва Парцхаладзе, очолив Міністерство аграрної політики і продовольства практично рік тому. За цей час чиновник зробив чимало гучних заяв. Але сьогодні вже можна проаналізувати, що насправді вдалося зробити міністру.
Стратегія розвитку "3+5"
Донедавна ці обіцянки нинішній головний аграрій країни опублікував у вигляді програми реформ Стратегія розвитку "3 + 5". Під числами мався на увазі курс на проведення земельної реформи, реформи держпідтримки селян, реформування агрогоспредпріятій, а також розвиток органічного землеробства, розширення ринків збуту, розвиток сільських територій, безпеку агропродукції і зрошення.
Як не важко здогадатися, в стратегію вписали намір зробити багато всього гарного і не робити нічого поганого. Але через рік ми можемо подивитися, що ж відомство і його керівник зробили на практиці. Зробити висновок щодо підсумків амбітного проекту можна було б уже по тому, що на своїй сторінці в соцмережі Facebook міністр після розміщення відповідної новини хід реалізації плану ніяк не освітлюючи. Це може бути проявом однієї з поширених звичок чиновників - пам'ятати про необхідність спілкуватися з народом тільки до високого призначення.
Спирт дорожче слова прем'єра
У своїй стратегії Тарас Кутовий обіцяв приватизувати "Укрспирт". "До кінця року ми маємо намір вийти з чітким баченням статусу цього державного підприємства і передати його Фонду держмайна", - говорив міністр в середині 2016 року. Однак це не було зроблено, і вже через півроку, в грудня 2016, під Кабінет міністрів прийшли працівники "Укрспирту" з протестом проти методів управління нового керівника галузі та скаргами на відсутність реформ.
На ситуацію звернув увагу прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. "Для мене важлива відкритість в роботі підприємств (ДП" Укрспирт ", - ред.). Насправді ці підприємства використовуються для того, щоб гнати лівий спирт, потім перепродувати його на чорному ринку і десятки мільйонів гривень класти собі в кишеню. Ми не будемо на це закривати очі, вважаємо, що кожне держпідприємство має працювати на державний бюджет ", - сказав прем'єр, звертаючись до Тараса Кутового.
Однак, як не побачив "Укрспирт" в грудні 2016- го обіцяного виходу на приватизацію, так не побачив Володимир Гройсман необхідної прозорості держпідприємства.
Що ж ще роблять чиновники, коли відхилившись від курсу на приватизацію, реформи і конкуренцію різних виробників, вони починають відчувати володарями цілих галузей власні персони? Правильно: вони починають регулювати ціни. Важіль на себе - і вже все виробники горілки вишикувалися в чергу прохачів з сумними очима.
Важіль від себе - і вони безмежно вдячні єдиному і неповторному рятівникові і готові бути йому вдячні в розумних рамках того, що сталося консенсусу.
Так, в кінці січня 2017 року Тарс Кутовий попросив "Укрспирт" переглянути і обгрунтувати підвищення цін на продукцію, що відпускається. При цьому, очевидно, все повинні були подумати, що те, що відбувалося підвищення цін на 10,6%, яке обурило ринок, пройшло без відома чиновника і узгодження з ним всіх параметрів заходів.
Проте, глава Мінагрополітики розпорядився зібрати робочу групу, яка повинна була розглянути чинники зростання ціни, а також провести великі консультації з учасниками ринку про прийнятний рівень вартості спирту.
І вже саме це розпорядження є логічно дуже суперечливим і говорить про кризу управління в галузі. Адже якщо перше підвищення цін на спирт проводилося компетентними керівниками, то воно має під собою грунт. Значить, вони все порахували і виставили справедливу ціну від держмонополії.
Але цю точку зору повністю руйнує інша частина заяви Тараса Кутового, в якій він просить робочу групу "шукати прийнятну ціну з учасниками ринку". Але тоді напрошується висновок, що державна монополія живе за законами економіки або за поняттями, хто як домовиться з високими чиновниками в рамках зустрічей і робочих груп?
Дотації для сильних
Якщо міністр так очевидно не справляється з виконанням своїх обіцянок і функцій, то що ж утримує його в кріслі? Відповідь на це питання знайти було складно, але він з'явився. Навіть в своїх публічних виступах Тарас Кутовий не раз визнавав, що багато дрібних і середніх фермерів ніколи не бачили коштів державної підтримки. А ті, що її частково отримали, стоять в черзі на отримання безпосередньо засобів. І в цій сфері великих реформ зовсім не відбулося.
У той же час традиційно постійними одержувачами сум підтримки агровиробництва в Україні є великі агрохолдинги. Схоже, що саме для них Тарас Кутовий і лобіював виділення в держбюджеті 2017 року 4 млрд гривень. Тобто розмова була про біди малих фермерів, а гроші на підтримку, виходить, пішли в новому році за старими шляхами. Після цього дійсно вже можна особливо не старатися реформувати галузь або приватизувати "Укрспирт".
Адже, як відомо, в парламенті є не один десяток депутатів, для яких великі агрохолдинги, як рідні. І якщо міністр допомагає найбільшим агробаронів грошима у вигляді дотацій, то, схоже, ніякої провал реформ його адміністративному положенню не загрожує.
Першоджерело: https://daily.rbc.ua/rus/show/pora-podvodit-itogi-pochemu-obeshchaniya-1494597574.html
1 
8759
Коментарі