Політична бацила доїдає СНД. Путін знову отримує неприємні сюрпризи від соратників

Прем'єр Вірменії влаштував демарш із неформального саміту СНД. Це може ілюструвати зміну настроїв серед лідерів держав пострадянського простору.

Нікол Пашинян сказав, що хворий на ковід і тому не відвідає неформальний саміт СНД 25 грудня у Санкт-Петербурзі.

Зовні ситуація видається дипломатичним ляпасом Путіну. Позитивний тест на вірус у Пашиняна був 23 грудня, а 25 грудня повторний аналіз вже був негативним. Та потім з'явилася інформація про ще одне тестування 25 грудня, знову позитивне.

За цим демаршем назріває наступний - Пашинян до кінця дня 25 грудня визначиться, чи братиме участь у засіданні Вищої економічної ради Євразійського економічного співтовариства (ЄАЕС), запланованої на 26 грудня. Вірменія цьогоріч головує в ЄАЕС, на засіданні планував бути кремлівський диктатор.

Зрив переговорів?

За неофіційними даними, неформальний саміт лідерів країн СНД під Санкт-Петербургом 25 грудня 2024 року був не просто дружньою вечіркою з нагоди новорічних свят. Путін особисто волів проговорити важливі питання, у тому числі, енергетичні та безпекові. Зокрема - хід мирних переговорів між Вірменією та Азербайджаном.

Опосередковано про це свідчить демарш і президента Азербайджану, котрий послався на катастрофу літака Azerbaijan Airlines рейсом "Баку - Грозний" під казахстанським містом Актау ранком 25 грудня. Серед пасажирів були громадяни Росії, Кахастану, Азербайджану, Киргизстану.

Нікол Пашинян висловив співчуття родинам загиблих і постраждалих. Ільхам Алієв, котрий був у Санкт-Петербурзі, повернувся до Баку. Натомість президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв залишився у "північній столиці" РФ, чим викликав критику у соцмережах.

Ненадійний друг гірше ворога

Вірменський прем'єр другий рік поспіль під різними приводами уникає участі у заходах, де може зустрітися з представниками Росії, зокрема, з Путіним. За його словами, причина цього - невиконання РФ своїх зобов'язань як члена ОДКБ під час війни між Вірменією та Азербайджаном. 4 грудня 2024 року Пашинян заявив, що "точку неповернення пройдено", хоча наприкінці листопада Путін висловив сподівання на повернення Вірменії до ОДКБ.

У соцмережах припускають, що він проігнорує і Вищу раду ЄАЕС. Натомість у Кремлі спробували вказати Пашиняну на його місце. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив: Кремль розраховує, що вірменський прем'єр візьме участь у саміті ЄАЕС по відеозв'язку.

Минулі "хвости"

У відповідь Нікол Пашинян на брифінгу заявив про те, що Росія не постачала до Вірменії достатньо зброї. Це твердження викликало бурхливу реакцію російського сегменту соцмереж. Навіть у забороненому в РФ фейсбуці окремі користувачі стверджують, що зброя була виготовлена у вересні 2024 року, однак Вірменія не забрала свого замовлення.

Чому заява мала такий резонанс? Бо здетонувала на тонкій кризі переговорного процесу з Азербайджаном.

Нічне зізнання

У ніч на 25 грудня прем'єр Вірменії написав у соцмережі, що у переговорів з Азербайджаном може бути лише один результат - "фактичне повернення Карабаху Азербайджану". Навколо цього, стверджує він, точився весь переговорний процес із 1994 року. Якщо ж озвучувалося інше, то виключно для вирішення внутрішніх вірменських питань. Міжнародне співтовариство, зазначив Пашинян, задало саме таку спрямованість переговорам і "навіть всерйоз не перешкоджало війні. Така є реальність, любий народе".

Допис став постскриптумом до закликів трьох експрезидентів Вірменії вийти на публічні дебати, бо вони критикують Пашиняна за визнання Карабаху азербайджанським.

Знову Карабах?

Експрезиденти зреагували миттєво. Прес-секретар Левона Тер-Петросяна Арман Мусінян порадив Пашиняну провести дебати із самим собою, бо він - брехун. Чому так - частково пояснив керівник пресслужби експрезидента Роберта Кочаряна Баграт Мікоян: "Здача Карабаху і суверенних територій Вірменії - очевидний історичний факт". У Сержа Сагсяна Пашиняну порадили провести дебати зі співголовами Мінської переговорної групи (РФ, Францією та США), котрі п'ять разів підтверджували формат і спрямованість переговорів.

Тривалі приниження Путіна Пашиняном від того не стають менш болючими. Адже за вірменнським демаршем можуть бути й інші. Перший кандидат - президент Азербайджану, незадоволений результатами війни.

Усе сиплеться

За посередництва Росії Карабах у результаті короткої війни було передано Азербайджану. Однак остаточно територіальні питання із Вірменією мали бути "закриті" за результатами переговорів і мирної угоди.

Перемовини формально тривають і досі. Ільхам Алієв вимагає від Нікола Пашиняна закріпити приналежність Карабаху у Конституції, демаркувати кордони і відкликати позови до міжнародних інституцій. Натомість вірменський прем'єр посилається на те, що у конституції країни немає пункту про приналежність Карабаху (Арцаху), а декларація про суверенітет регіону не підтверджена в основному законі. Має він зауваження і до інших вимог.

З точки зору офіційного Баку, це крутійство, бо збройний вірменський контингент понад 10 тисяч бійців базується у Карабаху. Нещодавно Алієв в інтерв'ю російському телеканалу ВДТРК заявив про те, що треті країни поспіхом озброюють Вірменію, відтак загрози безпеці Азербайджану мають "доволі серйозний характер". Пашинян у відповідь наголосив - він не прагне ескалації.

Їхній демарш 25 грудня свідчить про зрив чергової спроби укласти мирну угоду, 15 із 17 пунктів якої, за словами Алієва, погоджені. У свою чергу, це наочний приклад справжньої результативності російської дипломатії. Особливо для пострадянських країн Середньої Азії, у прихильності лідерів яких нині, з огляду на газове питання, зацікавлений кремлівський диктатор. От вони і отримали красномовний сигнал. Токаєв уже має негативну реакцію всередині країни на те, що не відмовився від участі у саміті СНД. Нервова реакція Кремля свідчить про непевність ситуації для Путіна, котрого навряд чи потішить відданість Олександра Лукашенка на тлі перспективи нової війни між Азербайджаном і Вірменією.

×