
Два роки тому, 15 травня 2015-го, президент Петро Порошенко підписав чотири закони про декомунізацію.
Йдеться про закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" та "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті". Їх Верховна Рада ухвалила 9 квітня того ж року.
Документи забороняють радянську символіку, засуджують комуністичний режим, відкривають архіви радянських спецслужб та визнають борцями за незалежність України УПА й інші організації.

Порошенко пишається результатами масштабної декомунізації в країні.
"Війна зняла з порядку денного багато питань щодо ідентифікації чужих і ворожих українським інтересам символів, традицій та культурних кодів... Законом відновлено справедливість щодо тих, хто присвятив своє життя боротьбі за самостійність та соборність Української держави. Історичну правду у питанні національної пам'яті держава відновила", - сказав глава держави восени 2016-го у щорічному посланні до народу, уряду та парламенту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Завод Порошенка декомунізували
За минулий рік в Україні декомунізували понад 51 тис. назв вулиць, майже тисячу населених пунктів, 25 районів. Зокрема, Кіровоград перейменували у Кропивницький, Дніпропетровськ - у Дніпро. Демонтували 1320 пам'ятників Леніну і 1069 монументів іншим комуністичним діячам.
Відповідно до закону про декомунізацію, нові назви обирають після громадських обговорень й затверджують рішеннями місцевого самоврядування і парламенту. Цей процес призвів до відновлення багатьох історичних назв вулиць, сіл і міст.
Коментарі