Ексклюзиви
четвер, 13 жовтня 2011 13:45

Спецтема: Тимошенко — за ґратами

"Вирок Тимошенко показав неузгодженість між європейськими інституціями"

"Вирок Тимошенко показав неузгодженість між європейськими інституціями"

Європейський Союз може не підписати асоціацію з Україною, якщо Юлія Тимошенко не вийде на волю. Про це вже заявила низка європейських політиків.

Про реакцію європейців і подальшу долю наших відносин розповідає італійський експерт Сільвія Франческон, голова римського офісу Європейської ради міжнародних відносин:

Які наслідки для України може мати засудження Тимошенко?

- Вони, безперечно, будуть, бо це дуже важлива справа. Йдеться про брутальне порушення судової процедури і права на захист. Не забуваймо, що пані Тимошенко мала лише двох дозволених свідків на свій захист, проти сорока свідків звинувачення. Вона навіть не могла без свідків поспілкуватись зі своїми адвокатами. А ми, як європейці, завжди надаємо значення таким речам, що пов'язані з правами людини. Якщо енергетичні чи економічні питання превалюватимуть над правами людини, до ЄС буде менше довіри. Європейський Союз не може дозволити собі поводитись так, буцім нічого не трапилось. Оскільки тут замішано і політику, ЄС мусить щось казати і щось робити.

Багато європейських лідерів та політиків висловились за тимчасове припинення перемовин про асоціацію для України, яка, по суті, є великим компромісом для майбутньої перспективи членства. А "верховенство права" є однією з баз Європейської хартії цінностей, на якій має базуватися асоціація.

Зараз з цим намагаються якось упоратись, адже тимчасове або й загальне припинення перемовин з Україною - це теж доволі складна процедура. Міністр закордонних справ Італії Фраттіні викликав сьогодні посла України в Римі, щоб той дав пояснення по суті справи, а також підтвердив прихильність України до верховенства права та демократичних процедур. Наразі, якщо все залишиться так як є, думаю, що буде перенесення підписання угоди.

Бо сама угода про асоціацію покликана сприяти і навіть пришвидшити демократизацію України. І тут ми мусимо бути дуже уважні, щоб наші санкції та вимоги до України не призвели до її згортання. Подібні дії ЄС не можуть спрямовуватись проти українських громадян. Бо це матиме негативний вплив на саму українську демократію.

Але ж перенесення підписання саме це і спровокує...

- Ось у цьому і ризик. Тимчасове припинення перемовин цілком може бути контрапродуктивним. Не стільки для влади, яку ми можемо звинувачувати в порушенні умов, скільки для простих українців. Тож, треба спочатку добряче подумати, перш ніж робити подібні кроки. Але й напризволяще ЄС усе лишити не може теж.

Реакція Італії на новину про засудження була найстриманішою. Чому? Чи правда, що італійський уряд має проблеми з "Газпромом" та "Ені" і не ставиться так болісно до цього процесу?

- Боюся, що Італія в багатьох міжнародних справах обирає слабку позицію. Звісно, на Україні зав'язано надзвичайно сильні інтереси. В тому числі згадана енергетична проблема. Але те саме було з ситуацією в Лівії. Італія в міжнародному контексті демонструє слабкість. Це така вичікувальна позиція — а ми побачимо, що скажуть інші, дослідимо, зробимо висновки і лише тоді щось задекларуємо. Тут ідеться про верховенство права і не можна виправдовуватись тим, що Італія має свої енергетичні інтереси. Бо цілий ЄС їх має, і вони — чи не основні на порядку денному. Те, що Фраттіні (Франко Фраттіні — міністр закордонних справ Італії, - ред.) так м'яко сказав, свідчить саме про слабкість Італії. Він каже, що сім років — це забагато. Але ж питання не в семи роках! Питання в тому, що це політичний вирок, а зовсім не кримінальний. Тобто Італія якраз поводиться з Україною саме так, як поводилась з Лівією, - ми були вкрай вичікувальні. Це перетворюється на сумну тенденцію. Це тим промовистіше, що інші європейські лідери висловились набагато критичніше — і Кетрін Ештон (глава зовнішньополітичного відомства ЄС, - ред.), і Єжи Бузек (глава Європарламенту, - ред.), і Ґідо Вестервелле (міністр закордонних справ Німеччини, - ред.) й інші лідери. Ясна річ, що Фраттіні добре зробив, що покликав українського посла, проте цього замало в цьому становищі.

Янукович заявив, що справу не закрито — в Україні кажуть, що Апеляційний суд може звільнити Тимошенко...

- Після декриміналізації цих статей у кодексі, так. Важливо, як не раз казали, щоб декриміналізація призвела не лише до її звільнення з в'язниці, а й до можливості брати участь у політичному процесі. В такому разі, звісно, Угоду про асоціацію можуть таки підписати у грудні. Європейські політики, не в останню чергу, тиснуть саме для того, щоб змогти це зробити, адже і для ЄС асоціація дуже вигідна. Якщо ситуація виправиться, асоціацію буде гарантовано. Я не вірю в те, що місяці і роки підготовки угоди можна так легко перекреслити. Тим більше, у перемовинах на сьогодні величезний прогрес.

Правда, що Єврокомісія виступає за підписання угоди, незалежно від Тимошенко, а Європарламент — проти?

- У ЄС так історично склалося, що Єврокомісія здебільшого відповідає за економічні, фінансові, торгові відносини. Вона навіть у культурі шукає комерційний аспект. А асоціація, зона вільної торгівлі з Україною — надзвичайно комерційно вигідна для ЄС, адже це величезний ринок. Тому мене не дивує, що ЄК не лише намагається протиснути підписання угоди з Україною вже цього року, а ще й ініціює початок перемовин про те саме з Грузією та Молдовою. Натомість, як Європарламент, так і національні парламенти набагато більше уваги приділяють питанням демократії та верховенства права. Отже, ця ситуація з Україною пролила нове світло в тому числі і на неузгодженості між самими європейськими інституціями. А важливо саме те, щоб вони говорили одним голосом.

Зараз ви читаєте новину «"Вирок Тимошенко показав неузгодженість між європейськими інституціями" ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути