Повернення нинішнього прем'єра Володимира Путіна в президентське крісло в 2012 році - це аксіома, запевняли російські політологи американських дипломатів. Про це йдеться в секретних депешах посольства США в Москві, які відомий сайт WikiLeaks передав "Новой газете". Розмова заступника держсекретаря США Ніколаса Бернса з кількома впливовими російськими політичними експертами відбувся 13 лютого 2010 року.
Політологи висловили думку, що нинішній президент Дмитро Медведєв не готовий до боротьби за владу, тому що за час свого перебування при владі не встиг створити інститутів, які могли б його підтримати, і не зміг зібрати достатньої кількості кадрів. За їхніми даними, за перший рік президентства Медведєв привів в уряд не більше 1 тисячі своїх людей, тоді як армія соратників Путіна налічує 7 тисяч осіб.
При цьому на даний момент завдання Путіна - не допустити радикальних змін, щоб потім було комфортніше повернутися на президентський пост, говорили політологи. Причому прем'єр-міністр нібито контролює не тільки внутрішню, але і зовнішню політику, використовуючи для цього міністра закордонних справ Сергія Лаврова і людей зі своєї команди в апараті уряду на чолі з Юрієм Ушаковим.
Таким чином, доктрина Путіна, в цілому, залишається в силі: Росія виступає одночасно як друг і як противник Заходу і блоку НАТО. При Медведєві змінилася тактика, але на загальну стратегію він вплинути не в змозі. Перемогти на виборах-2012 Медведєв зможе тільки завдяки кадрових перестановок 2010-2011 років, коли приведе достатню кількість своїх соратників. На думку політологів, у російських умовах це навіть важливіше політичних ініціатив.
Зокрема, на керівництво "Единой России" в особі спікера Держдуми Бориса Гризлова і лідерів партії В'ячеслава Володіна та Андрія Воробйова він розраховувати не може. Ключові фігури в його команді - перший заступник керівника адміністрації президента Владислав Сурков і президент Фонду ефективної політики Гліб Павловський.
Концепція модернізації, яка підноситься як головна ідея і заслуга Медведєва, занадто розмита, щоб залучити широкі верстви суспільства. Бізнес-спільнота не бачить нічого більше, крім риторики, і втрачає довіру до президентських ініціатив, відзначали політологи на зустрічі із заступником американського держсекретаря.
На їхню думку, проблема криється в тому, що верхівка, яка контролює економіку, прагне закріпити статус-кво, щоб гарантувати собі постійний шматок пирога і отримувати ренту від експорту природних ресурсів. Реформи могли б призвести до зростання пирога, але це поставило б під загрозу їх власні шматки. В результаті, як сказав один з політологів, "ми спостерігаємо інерцію". Інший експерт відзначив, що команда Путіна розраховує ще і на кінець світової фінансової кризи до кінця 2011 року і як наслідок пожвавлення цін на нафту.
Втім, і у реформ є свої прихильники у вищих ешелонах влади.
"Навіть серед високопоставлених чиновників широко поширене невдоволення стосовно корупції в уряді і усвідомлення необхідності реформ, особливо в частині затвердження правопорядку, що дозволяє зробити висновок про сформований мовчазному співтоваристві однодумців, що підтримують зміни", - цитуються слова одного з політологів в депешах.
"Единая Россия" не має підтримку населення, констатують експерти, а результати виборів підтасовуються. За словами одного з політологів, "на останніх муніципальних виборах навіть у Центральному окрузі Москви (де проживає більшість забезпечених бюрократів та осіб, які не бажають змін) правляча партія "Единая Россия" набрала всього 12% голосів, у той час як в 47% бюлетенів була обрана відповідь: "Ніхто з перерахованих вище". У той же час офіційні результати виборів продемонстрували значну перевагу партії влади.
Знаючи про такі настрої, влада боїться "помаранчевої революції", і саме з цим пов'язана заборона на проведення демонстрацій, стверджують політологи.
"В результаті створення затхлого політичного клімату в країні і відчуття застою в економіці високий відсоток громадян голосує (або намагається голосувати) ногами, шукаючи способи переїзду за кордон", - йдеться в одній з депеш американських дипломатів.
Коментарі
1