Трамп не хоче перемоги України, а у Гарріс відсутній план дій: про що пишуть світові ЗМІ

Велика Британія та США близькі до того, щоб дозволити Україні бити своїми далекобійними ракетами по цілях в глибині Росії. Досі вони боялися, що у відповідь Москва вдарить по цілі у країні НАТО – наприклад, по військовому аеродрому в Ряшеві.

Здобутки і втрати Курської операції зі слів солдатів, які в ній брали чи беруть участь. Та колонка про дебати кандидатів у президенти США, які розкрили підходи щодо війни в Україні.

Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Путін погрожує війною, бо західні союзники близькі до домовленості щодо ракетних ударів по Росії", Politico, США

Велика Британія і США готові перейти Рубікон в п'ятницю на саміті в Білому домі, де вони обговорюватимуть плани дозволити Києву вражати цілі всередині Росії ракетами, поставленими Заходом.

В останній спробі відлякати Захід Путін попередив у четвер, що розглядатиме таку угоду як безпосередній вступ НАТО у війну.

"Це означатиме, що країни НАТО, США та європейські країни воюють проти Росії", – сказав він.

Військові експерти кажуть, що принципи, узгоджені щодо британської зброї, можуть прокласти українцям шлях для обстрілу американськими ракетами ATACMS аеродромів і військових баз у глибині Росії.

Речник Кремля Дмитро Пєсков припустив, що зустріч Кіра Стармера і Джо Байдена в Білому домі чиста формальність, і угода вже укладена, пообіцявши, що відповідь Росії "буде належною".

Союзники України довго опиралися тому, щоб дати президенту Володимиру Зеленському добро на використання своєї далекобійної балістики проти сил Кремля всередині Росії, побоюючись, що Москва може завдати удару у відповідь по цілі в НАТО, такій як центр постачання зброї у польському Ряшеві.

Зараз динаміка різко змінилася. Насамперед завдяки великій партії іранських ракет до Росії, яка, на думку Лондона, забезпечить критичне посилення вогневої потужності Путіна, коли його армія розширює наступ на Донбасі.

Саміт у Білому домі - кульмінація тижня інтенсивної дипломатії. Держсекретар США Ентоні Блінкен провів вівторок і середу в переговорах зі своїми британськими та українськими колегами.

Четверо британських чиновників заявили, що не очікують жодного офіційного оголошення в п'ятницю. Один сказав, що сподівається, що угоду оголосять на Генасамблеї ООН пізніше цього місяця.

 

Західні офіційні особи кажуть, що це рішення не змінить перебіг війни, але вони все більше відкриті до прохань України, бо це допоможе зупинити потік російських успіхів на Донбасі.

Британський урядовець каже, що викриття, що Іран постачає балістичні ракети Росії, змінили мислення Заходу.

Суперечки зараз є навколо того, по яких цілях Україні дозволять бити в Росії, і як далеко. У Вашингтоні стурбовані, що фільтрація того, що може, а що не може бути ціллю, втягує США в планування війни, чого Байден уникав.

В адміністрації відзначають, що загрози для України ростуть. Речник з питань безпеки Білого дому Джон Кірбі каже: "Ландшафт безпеки змінився. Саме тому робимо все можливе, щоб переконатися, що Україна зможе захиститися".

Зеленський не раз просив дозволити бити ракетами великої дальності по аеродромах, ракетних установках і командних центрах у РФ, стверджуючи, що обмеження дають Москві змогу бити по українських цілях, не боячись відповіді. Лідери країн Балтії підтримали його заклики, наполягаючи, що страхи Вашингтону щодо ескалації - марні.

Але очікується, що угода щодо використання ракет дальнього радіусу збереже чіткі обмеження щодо типів російських цілей, які Україна може вразити.

"Курська операція – великий успіх за велику ціну", CNN, США

Минулого місяця Київ розпочав раптове вторгнення в Курську область, захопивши Москву зненацька, і швидко просунувшись приблизно на 30 км від кордону. Але кампанія сповільнилася. У четвер президент Зеленський підтвердив, що Росія почала "контрнаступ".

За кілька днів до контратаки CNN поспілкувався з 14 українськими солдатами з п'яти різних підрозділів, які дислокованих в Курській області. Четверо були поранені під час операції і зараз одужують в лікарнях України, а інші 10 ще виконують завдання в Росії. Серед них піхотинці, члени підрозділу безпілотників, водії бронетехніки та сапери.

Усі 14 сказали, що контрнаступ під Курськом - важка операція з такими ж втратами, як і на інших ділянках фронту. Вони кажуть, що через п'ять тижнів стало все складніше, а деякі навіть поставили під сумнів рішення розпочати її в той час, коли Україні важко захистити ключові міста на Донбасі.

"Росія посилає багато військ і артилерії на Курщину. У нас багато вбитих хлопців і знищеної техніки", – каже солдат Василь.

Київ заявив, що Москва направила близько 30 тис. військових у Курську область. Двоє офіцерів кажуть, що це підкріплення включало солдатів колишньої ПВК "Вагнера", яких перекинули з Західної Африки. Ці відрізняються від решти тим, що мають значно краще обладнання та краще навчені.

Курська операція значно підняла бойовий дух українців, ставши першим великим стратегічним здобутком Києва після звільнення Херсона в листопаді 2022-го.

Минулого тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський пояснив причини вторгнення - зашкодити використати Курщину як плацдарм для нового наступу, відвернути сили РФ з інших районів, створити "зону безпеки", взяти військовополонених і підняти моральний дух військ.

 

Водночас Зеленський заявив, що ще однією метою було показати західним союзникам, що за належної підтримки ЗСУ можуть дати відсіч і виграти війну.

Велика, відчутна перемога була дуже потрібна і віталася в Україні. Але солдати, які брали участь в операції, які спілкувалися з CNN, сказали, що це було важке завдання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Укріплення влади Зеленського і небезпечна динаміка на фронті: про що пишуть світові ЗМІ

Солдат із позивним "Фін" сказав, що російські укріплення збудовані дуже добре, поєднуючи різні типи оборонних заходів. Наприклад, мін під протитанковими перешкодами, відомими як "зуби дракона".

За його словами, його команда, чотири людини з багаторічним досвідом, була геть виснажена. Вони одні з перших перейшли на територію Росії, маючи завдання розмінувати і демонтувати оборону до прибуття туди українських піхотних і артилерійських підрозділів. Два тижні провели на Курщині, працюючи без перерви.

За їх словами, було багато жертв. Один солдат показав на свої черевики і сказав, що з них можна взяти "багато зразків ДНК".

"Фін" каже, що те, що вони діяли на чужій землі, у місцевості, яку не знали, зробив їхню місію дуже складною. Більшість підрозділів, які брали участь у Курській операції, передислоковані з інших ділянок фронту, з районів, які дуже добре вивчили за останні 2,5 роки.

Один з членів екіпажу БТР, який перевозив українську піхоту до Курщини, розповів, що його підрозділ відправили з Часового Яру, де він міг "їздити з зав'язаними очима з однієї позиції на іншу". На Курщині він із екіпажем заблукав.

Кілька підрозділів повідомили CNN, що навігація та зв'язок між підрозділами та їхніми командирами були серйозною проблемою на Курщині.

Через глушіння сигналів GPS і мобільних телефонів українці покладаються на Starlink. Але в деяких районах Курської області ця послуга не працює.

Якщо лінія фронту залишиться незмінною, битва на Курщині може незабаром нагадувати фронт на Донбасі, де сторони окопаються і борються за кожен квадратний метр землі.

Як і всі солдати, з якими спілкувався CNN, Василь не підозрював, що поїде до Росії, коли їх передислокували до Сумської області з-під Покровська.

"Трамп не хоче перемоги України", The Washington Post, США

Колонка оглядача Макса Бута

Президентські дебати між віцепрезидентом Камалою Гарріс і колишнім президентом Дональдом Трампом показали, чому Гарріс набагато безпечніша щодо політики нацбезпеки США.

Уся дискусія про зовнішню політику була спростуванням головного аргументу Трампа, що він єдиний достатньо жорсткий кандидат, щоб протистояти тиранам і хуліганам світу. Гарріс була спокійна і стійка. Трамп емоційним і непостійним. Якщо Трамп розгубився, коли Гарріс поставила під сумнів кількість прихильників, які приходять на зустрічі з ним, то як виступить у переговорах із справжніми сильними людьми - Сі Цзіньпіном чи Путіним?

Трамп висловив звичайну фразу, що у нього "хороші стосунки" з Путіним, і скаржився, що Байден "за два роки навіть не дзвонив Путіну". Начебто було щось варте обговорення з деспотом, який веде війну з сусідньою країною, і явно не зацікавлений у серйозних мирних переговорах.

Трамп казав, що його більше поважатимуть за кордоном, ніж Гарріс, посилаючись на прем'єра Угорщини Віктора Орбана - ультраправого демагога, який підірвав демократію у своїй країні та пішов під Китай та Росію.

"Орбан сказав, що людиною, яку найбільше шанують, і якої найбільше бояться в світі, є Трамп", - хвалився він, не розуміючи, що дає ще більше доказів, наскільки легко ним маніпулюють спритні іноземці.

 

Під час дебатів Трамп зробив багато дивних коментарів, але з геополітичної точки зору його найбільш тривожною заявою було те, чого не сказав. Модератор Девід Мюр з ABC News поставив Трампу дуже просте запитання: "Ви хочете, щоб Україна виграла цю війну?". Замість того, щоб просто відповісти "так", він відповів: "Я хочу, щоб війна припинилася". Аудиторія має право сприйняти це як "ні".

Далі Трамп заявив, що припинить війну в період між виборами та інавгурацією. Як завжди, не пояснив, як досягне цього дивовижного подвигу, але зрозуміло, що єдиний спосіб - сказати Володимиру Зеленському, що має погодитися на умови Путіна, якими б ті не були. Слабкість Трампа як учасника дебатів відображає його слабкість як можливого учасника переговорів.

Натомість Гарріс бажає Україні добра, але у неї немає плану перемоги України.

Трамп розповів, як мало дізнався про зовнішню політику за чотири роки на посту президента, коли спробував звинуватити Байдена в невдалому виході США з Афганістану, який він сам ініціював.

×