"Ти порядний клієнт. Тому й ціну скинула"

 

Жінки з табличками "Комнаты на ночь" чергують біля Центрального вокзалу столиці. Приїжджим пропонують нічліг за 300 грн. Зазвичай це кімната з двома ліжками у квартирі з господинею.

42-річний Олексій Скотников винаймав цілу квартиру. Платив менше. Живе в російському місті Вологда. Навесні приїздив у відпустку в Україну. Шукав квартири на добу. У Рахові, в Карпатах Олексій пробув два дні. Садибу "Смерекова хата" знайшов через інтернет. Орендував номер на дві кімнати за 180 грн за добу.

— Господар кавоварку приніс. Паспорта в мене не перевіряв. Я розрахувався перед самим від'їздом. За таку ж ціну знайшов житло в центрі Львова, біля площі Ринок, — розповідає.

До Києва Олексій повернувся близько півночі. Перед тим почитав в інтернеті оголошення. Однокімнатні в центрі Києва із ремонтом, сучасною технікою пропонують по 320–500 грн за ніч. Найдешевша пропозиція — "готелька" на вул. Жилянській, Домовлявся телефоном.

— Так, у нас є квартира за 270 гривень. Це "готелька". Але ми не будемо вас чекати. Хто перший приїде, тому й здамо, — попереджає рієлтор Наталія.

За годину прислала СМС: "Квартиру за 270 грн здали. Є шикарна двушка на площі Перемоги за 380 грн. Це зі знижкою".

— Ту квартиру, видно, використовували під офіс: меблі офісні стоять, багато розеток під комп'ютери. У санвузлі велика душова кабіна. Але в пластиковому піддоні дірка. То її скотчем заклеїли. Спальня 3 на 2,5 метра. Там ліжко і вузенька шафа. Із самого ранку знов узявся шукати житло. В інтернет заходив із мобільного. Знайшов квартиру біля Печерського мосту на дві ночі. Господар Саша погодився по 200 гривень за ніч. Хоч зазвичай здає на 70 гривень дорожче. Але попередив, що після мене заселяються люди на тиждень, — згадує Олексій. — Квартира з хорошим ремонтом і новими меблями.

Олексієві Скотникову найбільше сподобалася двокімнатна квартира біля Золотих воріт. Це в центрі Києва. Господиня Тетяна здавала її за 500 грн. Але погодилася надати Олексієві одну кімнату за 200. Щоб не простоювала, пояснила. Запропонувала на вибір спальню або вітальню.

— У спальні гарні меблі, але немає шафи й телевізора. Я зайняв велику кімнату. Там велика шафа-купе, крісла і телевізор. Розкладний диван зручний. Під ніжки дивана господиня попідкладала стоси журналів. Виправдовувалася, що постояльці витворяють на дивані таке, що ніжки поламалися.

Біля Золотих воріт Олексій жив тиждень. Тетяна двічі приводила інших пожильців. Один був лівієць.

— Уявляєш, цей араб уламує поселити його на тиждень. Грошей не платить. Каже, друг йому привезе гроші й він потім зі мною розрахується. Коли я тебе побачила, одразу зрозуміла, що ти порядний клієнт. Тому й ціну скинула, — розповідає 32-річна Тетяна.

Ділиться із Олексієм на кухні, доки той готує собі вечерю:

— Перед тобою тут місяць жили німці, подружня пара. Із ними їхній знайомий, киянин. Вони посуд побили. Якось приїхали четверо дівок із Донецької області. Сказали, що на екскурсію. Потім мені розказали сусіди, що дівчата мужиків приводили. Шуміли до самого ранку. Тому мені краще взяти дешевше з порядного клієнта. В обох кімнатах були великі рідкокристалічні телевізори. Я їх про всяк випадок познімала.

Тетяна переїхала до Києва із Сімферополя. Її чоловік працює в податковій, має три квартири в центрі Києва. Здає подобово.

×