73-річна Станіслава Большая з райцентру Млинів Рівненської області вирощує вдома лаврове дерево. Посадила його 10 років тому. Черешок подарувала їй кума. Купила на базарі у Криму. За цей час воно виросло під стелю.
— Маю завжди свіже листя. Воно смакує краще, ніж сушене, — запевняє господиня. — Від дерева також дуже гарний аромат у цілому будинку.
Розмножується кореневими відводами, насінням, черешками. Станіслава Андріївна посадила свій черешок у дерев"яну кадку. Для дренажу виклала на дні камінці. Ґрунт підібрала самотужки, взяла по третині торфу, піску та землі.
— Рослина любить тепло, потребує багато вологи та сонця. Взимку лавр поливаю раз на тиждень відстояною водою кімнатної температури. Від холодної може застудитися й зігнити коріння. У теплу пору поливаю частіше. Узимку раз на місяць у воду додаю розчинні мінеральні добрива. Лавр теплолюбивий, але стійкий до протягів.
У період росту — навесні та влітку — підживлюють раз на два тижні.
Часто обприскують водою, миють листя. Інакше на ньому може завестися тля. Пересаджують раз на кілька років.
— Вирощую з черенка ще одне. Теж буду тримати його в хаті. Дерево може добре рости і в теплиці. У природі виростає до 15–18 метрів у висоту. Цвіте у квітні або на початку травня. Плоди — маленькі сині ягідки. Їх ніяк не використовую.
Свіже листя смакує краще, ніж сушене
Збирають листя через два роки після посадки. Найкраще робити це у жовтні або листопаді. У цей період зелень накопичує найбільше ефірної олії.
Сушать при кімнатній температурі у тіні. Розкладають на таці в один шар.
— Правильно засушене листя має бути ціле, світло-зеленого кольору, без нальоту. Зберігати його потрібно у закритій тарі.
Лаврове дерево може прожити 400 років.
3 
1
Коментарі