Уночі 12 березня чоловіки в масках закидали коктейлями Молотова два дільничних пункти міліції у Вінниці. Перший, на вул. Ширшова, вигорів ущент. Другий, на вул. Щорса, загасили.
— Це міліції мстять за "беркутят", — каже начальник міліції Вінниці 45-річний Юрій Куций. — 10 березня ДАІ із самооборонцями патрулювали вулицю 600-річчя. О третій ночі зупинили "Джилі". Попросили документи, у відповідь почули постріли та лайку: "Я вас на Майдані стріляв і тут перестріляю". Виявилося, в машині їхали п'яні озброєні "беркутівці". Їх затримали, привезли у відділок. Наступного дня прийшли адвокати. "Беркутят" відпустили.
Із начальником дільничних інспекторів Вінниці 30-річним Сергієм Синявським виїжджаємо до першого відділку. Дільничний пункт розташований на другому поверсі кооперативного технікуму. Сюди кинули три пляшки із запалювальною сумішшю.
Сходи приміщення в кіптяві та мазуті. Кімнатні сперті на стіни — їх зняли рятувальники, які гасили пожежу. У приміщеннях безлад. На підлозі у воді плавають обгорілі картини, книги, Кримінальний кодекс України. Щойно стаю на килимок при вході — чоботи набираються води. Щоб не впасти, хапаюся за шафу. На руці лишається масний чорний слід, що не витирається.
— Від пункту нічого не залишилося. Згоріли меблі, документи, особисті речі дільничних. Уціліли тільки радянські сейфи. Добре, бо там були справи, які розглядалися, — Сергій Синявський ходить по згарищі. — Запах гарі не вивітриться й за місяць. Зараз миємо стіни та двері зовні, познімаємо поплавлені таблички. Про ремонт думаємо, але немає коштів. Зараз трохи впорядкуємо і будемо проводити прийом людей.
Інший пункт дільничних — на першому поверсі житлової 5-поверхівки на вул. Щорса. Вранці 12 березня біля нього метушиться з десяток місцевих жінок.
— Над тим кабінетом сусідський пластиковий балкон. Якби не вспіли загасить — усе за секунду загорілося б і весь дом згорів, як сірник, — каже золотозуба жінка. Планує допомагати дільничним відмивати приміщення.
Із цього пункту міліціонери встигли винести меблі та документи.
— Сюди кинули чотири пляшки з коктейлями. Дві попали в заґратоване вікно, розбили скло, — показує Синявський. — Але всередину не долетіли. Потім пробували підпалити броньовані двері, теж не вдалося. Думаю, що на обох пунктах зробили одні й ті ж.
Відповідальність за спалення кабінетів не бере жодна організація.
— Народний трибунал не має до того жодного відношення, — каже один з комендантів народної ради Юрій Павленко-Хорт. — Якщо робимо якісь дії, то попереджаємо. Наприклад, ідемо до чиновників, кажемо: "У вас 24 години на звільнення. Не звільняєтеся, ми палимо кабінет". Це може бути й народною помстою. Бо міліціонери відпустили "беркутівців", які п'яні стріляли по даїшниках і самооборонівцях.
3 
1
Коментарі