пʼятниця, 22 серпня 2008 07:12

Ольга Проценко не може отримати українського паспорта

Автор: фото: Любов КАРНАРУК
  Черкащанка Ольга Проценко показує свій радянський паспорт. Щоб отримати український, вона спершу має відмовитися від російського громадянства
Черкащанка Ольга Проценко показує свій радянський паспорт. Щоб отримати український, вона спершу має відмовитися від російського громадянства

"Досі маю радянський паспорт. У 1990-му на два роки виїхала із Черкас у Росію — і не можу ніяк назад в"їхати, — розповідає 41-річна Ольга Проценко. — Живу тут усе життя, а права на громадянство не маю.

Ольга народилася в Черкасах, має однокімнатну квартиру в центрі міста. Працює медсестрою в обласному психоневрологічному диспансері. Її 41-річний чоловік Костянтин — заступник начальника обласного управління Міністерства надзвичайних ситуацій. Син Дмитро, 16 років, перейшов у 11-й клас.

Про народження черкащанки Ольги Марчук (дівоче прізвище) писали чи не всі тодішні газети в Україні.

— До 46 мільйонів громадян республіки приєдналася ще одна, хоч і маленька, а все ж громадянка, — читає Ольга Анатоліївна газету "Радянська Україна" за 22 серпня 1967 року. Показує фото на сторінці: Анатолій Марчук тримає новонароджену доньку. — У день мого народження батька терміново викликав головний лікар, — розповідає. — Він буквально вилетів на четвертий поверх і з переляканими очима забіг у кабінет. Там сиділи кілька кореспондентів. Сказали, що донька народилася першою після 46 мільйонів.

У Росії Ольга опинилися 1990-го. Її чоловіка після закінчення Черкаського пожежного інституту направили служити в Амурську область Росії, в селище Єкатеринославка.

— Наші з чоловіком матері працювали в торгівлі, — каже Ольга. — Його в продуктовому магазині, а моя — у промтоварному для чоловіків. У ті роки між ними була взаємовиручка. Костя прийшов з армії. Його мати відправила до моєї одягтися, бо ж з усього виріс. Він нікуди не ходив, і я теж дома сиділа. Тоді мама запросила його до нас. Одружилися через два роки. По теперішнім міркам, мабуть, довго зустрічалися.

Через рік у Єкатеринославці народила сина Дмитра.

Нічого оформити не можу — ні зарплатної банківської картки, ні кредиту

— У хлопчика була дисплазія тазобедреного суглоба — ножки не розкладалися, — каже жінка. — На лікування в місто потрібно було їздити за 250 кілометрів, тому вирішила повертатися в Україну, в Черкаси. У поліклініці сказали, що російські лікарі прописали дитині не ті препарати. Ними лікують лише в старечому віці. Слава Богу, з Дімою тепер усе гаразд.

1995-го Ольгу виписали з Амурської області. Прописалася жінка в Черкасах. Її паспорт радянського зразка вже недійсний, а новий український паспорт ніяк не може отримати. Вона досі громадянка Росії, тому має спершу отримати російський паспорт, відмовитися від російського громадянства й тоді подавати документи на отримання українського.

— Нічого оформити не можу — ні зарплатної банківської картки, ні кредиту, ні дарчу на житло, навіть виїхати до родичів за межі України, — бідкається. — Чоловік такий самий клопіт мав. Але в 1999-му після публікації в газеті приїхав до нас офіцер із паспортного столу, і за два тижні Кості зробили паспорт. А мені порадили їхати в російське консульство. Уже рік збираю документи на отримання російського паспорта: довідки з місця проживання та роботи, виписку з трудової, копії свідоцтв про народження, одруження, паспорта чоловіка й чотири фотокартки. За паспорт треба заплатити 10 доларів. Зроблять за місяць. За 50 доларів виготовлять за 5 днів.

Синові Дмитру в березні виповнилося 16. Паспорта хлопець іще не отримав.

— У сина така сама проблема, бо народився в Росії, — каже Ольга.

Зараз ви читаєте новину «Ольга Проценко не може отримати українського паспорта». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути