— Я повернувся з Донбасу на початку вересня торік, а в моїй трикімнатній квартирі змінені замки, — розповідає 47-річний Валерій Кривчач, військовий хірург із Харкова. Говорить російською. — Банк продав моє житло. Чекали моменту, щоб забрати.
У травні 2014-го Кривчача призвали в АТО. Служив під Дебальцевим і Краматорськом. У вересні поранений повернувся до Харкова.
Дружина 45-річна Ольга і донька Софія, 10 років, жили в іншому районі міста, доглядали за хворою тещею. Раз на тиждень жінка приходила додому полити квіти.
— Зараз навіть одягу не маю. Ходжу у військовій формі та берцях, — продовжує Валерій Анатолійович. — Всі наші речі там. Дублянки, золоті прикраси дружини, сантехніка, меблі, побутова техніка. Майна — майже на 750 тисяч гривень. Забрати їх не можу. Звернувся з позовом до фінустанови. Люди почали допомагати з одягом.
Кривчачі живуть у знайомих. Валерій оперує хворих у госпіталі, Ольга — лікар-вертебролог.
2007-го на лікування родича Валерій Кривчач узяв у банку позику $65 тис. Заставив квартиру. Родич помер. Перший рік лікар сплачував кредит і відсотки. Повернув $15 тис.
— 2008 року зріс курс долара. Не зміг платити, бо зарплата не збільшилася. Написав не один десяток заяв із проханнями на реструктуризацію, кредитні канікули. Але банк мене не чув. Менеджери мінялися, а відповіді так і не отримав. Потім по кредиту наросли чималі відсотки. Яка сума, не знаю. Я припинив платити.
З приводу моїх боргів був суд, вирішили продати житло. Є документи в нотаріуса, ніби з моїм підписом, що мене повідомили про торги. Але це не так.
Помешкання Кривчача продали на початку січня 2015 року за $35 тис.
— Нам про те ніхто не сказав. Я досі прописаний у тій квартирі, — говорить. — До того ж ціна низька. Житло у Київському районі Харкова коштує не менш як 55 тисяч доларів.
Військовий лікар отримує 4–4,5 тис. грн зарплати. За роботу в зоні АТО мав удвічі більше.
Квартира Кривчача розташована на вул. Героїв Праці. Сусіди кажуть, що повідомлення з фінустанови надходили кілька років.
— Да они давно уже прячутся от банка. Никому дверь не открывали года три, — розповідає сусідка 39-річна Ірина Носова. — Бывало, среди дня коллекторы приходили и часами в дверь звонили, стучали.
Нових власників Ірина не бачила, як міняли замки — теж.
— Чула, що помешкання купили якісь молоді. Та з літа тут нікого не було. У нас під'їзд не дуже дружний. Кожен сам за себе. Навіть якби й бачили, то не питали б, навіщо їх міняють. Валерій — нормальний чоловік. Вітався завжди, а так і не знаю його.
Київський суд Харкова ухвалив рішення: торги щодо квартири були законні. Зараз справа в апеляційному суді.
— Відкрито кримінальне провадження за незаконне заволодіння чужим майном. Але воно не рухається з місця, — каже адвокат Олександр Захарченко. — Валерій не може забрати з квартири навіть документи.
У фінустанові повідомили, що житло продали як заставне майно задовго до АТО. Державна виконавча служба інформувала сторони і проводила торги.
Банк мав влаштувати публічні торги, вважає адвокат 27-річний Сергій Корнійчук:
— Фінустанова повинна була звернутися до нотаріуса й отримати документ про стягнення боргу. Далі банк встановлює термін погашення заборгованості і попереджає про це боржника. Паралельно подає документи в суд про виселення. Якщо суд ухвалить таке рішення, тоді фінустанова може провести прилюдні торги. На них обов'язково мають запросити власника квартири.
2 
1
Коментарі