Вчені з університету Айдахо і Університету Саарланда в Гамбурзі під керівництвом Стівена Мюнгера вивчили нюхові рецептори мишей.
Проведеним експериментом вони спробували пояснити відомий факт: миші надають перевагу їжі, яку вже над"їли їхні родичі. Тобто вони з побоюванням ставляться до їжі, яка пахне тільки їжею. Якщо ж до годівниці вже підходила інша миша, то її племінні родичі з більшою ймовірністю теж підійдуть до тієї ж годівниці.
У дослідженні учені звернули увагу на рецептори, які забезпечують соціальні комунікації між тваринами.
На прикладі гризунів біологи вивчили нюхові рецептори GC-D, CNGA3 і GC-D + OSNs. Вчені пропонували тваринам їжу, яка пахне (або не пахне) іншими мишами. У проведеному експерименті дослідники вперше здогадалися дослідити реакцію мишей на сірковуглець (CS2) - з'єднання, яким пахне з рота гризунів. Теоретично саме воно могло привертати увагу тварин до над'їденої їжі.
У результаті експериментатори з'ясували, що рецептор GC-D + OSNs вкрай чутливий до сірковуглецю. Рецептори гризунів реагують на речовину, навіть якщо його концентрація в повітрі не перевищує мікромоль на літр.
Біологи відзначають, що гризуни сприймають споріднений запах, якщо він надходить від їжі, навіть якщо інших звірят поблизу немає. Такий сигнал, очевидно, на молекулярному рівні переконує мишу, що їжа безпечна хоча б тому, що її вже спробувала інша миша і не здохла.
"Миша обнюхує шматок і відчуває запах свого родича. Вона бачить, що її "друг" не загинув, спробувавши харч, тому що ніде поблизу немає трупа. Це, скоріш за все, і переконує тварину в тому, що їжа не отруєна", - пояснює Стівен Мюнгер.
Дослідники вирішили перевірити, як тварина реагуватиме на запахи, якщо пошкодити рецептор GC-D + OSNs. Виявилося, що гризуни з зміненими (нефункціональними) нюховими рецепторами не виявляли переваги у виборі їжі і не сприймали дух вуглецю як соціальний сигнал.
Учені прийшли до висновку, що рецептор GC-D + OSNs розпізнає соціальні аромасигнали і формує харчові переваги у мишей. За словами авторів роботи, такий механізм забезпечує соціальне спілкування між гризунами і знижує ймовірність того, що тварина наступить на ті граблі, на які вже натрапив один з родичів.
2 
1
Коментарі