З 16 січня 2021 року працівники сфери обслуговування мають говорити із клієнтами українською мовою. Меню в ресторані, каталог товарів чи послуг, користувацька інструкція мають бути українськомовними. Надавати послуги українською мусять й інтернет-портали.
"Мовний закон ухвалили 2019-го. Він має низку норм відтермінованої дії. Це для того, щоб можна було підготуватися до його виконання. Наприклад, норма про мову ЗНО стане чинною 2030 року. До того часу випускники, які навчаються в школах з мовами національних меншин, зможуть складати предмети своїми мовами, окрім української мови та літератури. З одного боку це добре, а з іншого – ні, адже відкладення несе певні ризики: як всередині країни, так і ззовні діє потужна антиукраїнська пропаганда", - розповів кореспонденту Gazeta.ua експерт з питань мовної політики Тарас Марусик.
Обслуговування - одна з найгарячіших сфер у мовному питанні.
"Більшість громадян щодня контактують із представниками сфери обслуговування. Відповідно є висока ймовірність порушення прав людей. Але більшість почала усвідомлювати їхнє порушення через сформований запит на іншу мовну поведінку, ніж та, яка була раніше. Тож ця стаття є однією з найважливіших у законі і допоможе українізувати простір", - вважає він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ахтем Сеітаблаєв закликав сферу послуг переходити на українську
Депутати від "Слуги Народу" та ОПЗЖ закликали підприємців протестувати. Наголошували, що головна мета бізнесу - наповнювати бюджет держави, а все інше не має значення.
"Це чиста маніпуляція. Будь-який закон треба виконувати. Нещодавно міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що вимагати від офіціанта в Одесі обслуговування українською мовою - це якось неправильно. Тобто міністр, який відповідає за державну мовну політику, закликає не виконувати закон. Це якби міністр фінансів чи економіки закликав одні податки платити, інші - ні. Імплементація 30-ої статті мовного закону відбуватиметься з перешкодами. Її намагатимуться не виконувати, але потяг вже не зупинити. Сфера послуг буде українізована. Важко сказати, чи це станеться впродовж року, але є всі підстави на це розраховувати, принаймні на більшій частині України", - каже Тарас Марусик.
У разі порушення мовного закону громадянин зможе надіслати офіційну скаргу уповноваженому із захисту мови. За порушення штрафуватимуть — від 5,1 тис. до 6,8 тис. грн.
Ще в грудні 2020 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь обговорив з представниками Європейської бізнес-асоціації впровадження статті 30-ої мовного закону. Він нагадав, що за порушення суб'єктами господарювання відповідних норм законом передбачені штрафні санкції. Підкреслив, що санкція битиме не так по кишенях бізнесу, як по його репутації.
2 
1
Коментарі