Друга Лобановського змусили змінити по батькові

3 жовтня 1936 року народився Віктор Каневський – провідний форвард "Динамо" першої половини 60-х років, друг Валерія Лобановського.

Починав у дворовому футболі. Пізніше став займатися футболом в школі у Михайла Корсунського. У 16 років пішов працювати на завод "Арсенал": робив гравіювання на фотоапаратах "Київ". Для задоволення грав за заводську команду "Машинобудівник". Потім півроку працював на заводі "Транссигнал" слюсарем (грати вже не дозволяли).

Проте Каневського пам'ятали в "Динамо", і одного дня 1955-го до нього прийшла листівка із запрошенням у команду. Разом з ним в команду прийшли Лобановський, Базилевич, Трояновський. Спочатку гра у Каневського не йшла, і тренер Олег Ошенков був готовий позбутися його. Однак допоміг випадок. Каневський був у військовій частині при команді, приймав присягу, а заодно грав на першість частини. В одному з матчів суперник був розтрощений - 10:0, а Каневський забив 8 м'ячів. На тому матчі був Ошенков, який забрав Віктора назад в клуб. На наступний день після матчу на першість частини Каневський грав у чемпіонаті СРСР проти кишинівської "Молдови".

Повністю Каневський розкрився за тренера В'ячеслава Соловйова, який зумів переконати динамівців, що вигравати чемпіонат можуть не тільки московські команди. У 1960 році Каневський став капітаном "Динамо".

У 1964-му в команду прийшов Віктор Маслов, який зробив ставку на молодих швидкісних футболістів. В результаті Каневський подав заяву про звільнення з команди, розуміючи, що в основний склад він уже не пройде. Більше того, вирішив закінчити кар'єру гравця і став тренувати "Металург", Запоріжжя. Однак через 3 місяці його запрошує до Одеси екс-партнер Юрій Войнов, який прийняв новачка вищої ліги "Чорноморець", Одеса. Каневський провів у команді тільки сезон, після якого прийняв рішення остаточно припинити виступи на високому рівні.

Тренерська кар'єра почалася з того, що Каневському порекомендували поміняти по-батькові Ізраїлевич. Каневський вибрав собі нове по батькові — Ілліч. (Колишнє по-батькові повернув тільки тоді, коли емігрував).

Віктор Ізраїлевич почав тренувати "Металіст", команду другої ліги. Разом з командою вийшов до першої ліги. У 1972-му, транзитом через Чернівці – працював там 3 місяці - , опинився в "Пахтакорі", де працював помічником В'ячеслава Соловйова. В кінці 1972-го Каневському зателефонував Лобановський і запропонував очолити "Дніпро". У Дніпропетровську працював 4 роки. У 1978 працював з "Таврією", з якої вийшов в першу лігу.

У 1980 році він вступив в конфлікт з Федерацією футболу України, оскільки не дозволили вилетіти в Алжир для роботи з національною збірною країни. Віктор подав заяву на виїзд. Однак у ВВІРі заявили, що у нього недостатня ступінь споріднення. Два роки за Каневським стежили і прослуховували телефонні розмови. Єдиний, хто відкрито контактував з опальним тренером, був Валерій Лобановський.

В 1983 по протекції Лобановського Каневському дозволили тренувати щойно створену команду "Динамо", Ірпінь, Київщина куди увійшли футболісти, які не проходили через різні причини до складу 1-ї і 2-ї команди "Динамо", Київ. За рік він піднявся з командою з турніру КФК до 2-ї ліги.

Однак потім працювати тренером перестав. Поїхав з братом в Чернівецьку область, працював будівельником , будував палаци культури. Пізніше будував в Москві кооперативний будинок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Лобановський зателефонував Щербицькому і сказав: "У Москві свавілля"

×