Валентин Белькевич неохоче спілкувався з журналістами. Правда, нелюбов до акул пера і мікрофону проявилася ще під час виступів за мінське "Динамо". І пов'язана з історією про дискваліфікацію за допінг. Гравець помилково випив заборонений препарат. А в ЗМІ розтиражували багато різних легенд про наркотики.
Після цього з журналістами Белькевич спілкувався дуже рідко. Але перли видавав влучні.
Нагадаємо, знаменитий плеймейкер "Динамо" помер 1 серпня через розрив тромбу.
Пропонуємо добірку найбільш крилатих цитат легендарного півзахисника, сказаних ним під час спілкування з пресою.
"Я не хочу здаватися кимось. Любіть мене таким, який я насправді. Або не любіть".
"Абсолютна більшість журналістів видаються мені людьми, які пишуть про те, чого не існує в природі. Вони спотворюють факти і сенс того, що їм говориш, несуть нісенітницю від себе".
"Мама - педагог російської мови в інституті. Батько - вчений-історик. А от син - футболіст. Хоча з освітою в мене все в порядку. Одна вища юридична, іншу, саме собою, отримав в інституті фізкультури".
"Український паспорт отримав 1 квітня 2008 року. Ну і що? Не знаю, як хто, однак я не приділяю особливої уваги цифрам - не вірю в їхню "магію". Те, що я став громадянином України в День дурнів, є простим збігом обставин".
"Усі журналісти писали, що за стилем гри моя команда, безумовно, московський "Спартак". Більше того, коли я виїхав до Києва, багато хто називав це рішення неправильним. Я ж вважав, що вибрав більш сильну і амбітну команду".
"Це хто повільний? Я? Ну-ну. А ви бачили мої тести з бігу? Ото ж. Тут має місце візуальний обман: у мене така манера руху, що у спостерігача створюється враження, ніби я "неквапливо "бігаю".
"Йожеф Сабо в роздягальні міг викинути все, що завгодно. Наприклад, чашку. Правда, не в людину, як Алекс Фергюсон, а в стінку".
"Нещодавно прочитав книгу цитат Марка Аврелія - дуже мудрої людини, яка давала точні й красномовні характеристики багатьох подій і явищ цього світу".
"Ви думаєте, що у футболістів три звивини в мозку, що всі ми - обмежені? Я от знайомий з творчістю Девіда Боуї! Ще мені до душі британська група The Cure".
"Чи немає жалю, що не зіграв прощальний матч за "Динамо"? Так, багато хто не зіграв. Може, ще колись буде".
"Якщо говорити про професію, все склалося, дійсно, добре. У цьому плані я щаслива людина. Якби була можливість прожити життя ще раз, то я знову пішов би у футбол. Вже не знаю, як би там склалося..."
13 
1
Коментарі