16 лютого нападаючий 25-річний Густаво Бланко-Лещук забив м'яч у першому офіційному матчі за донецький "Шахтар". Це сталося у виїзному поєдинку Ліги Європи проти іспанської "Сельти". Після цього активізувалися розмови про те, що гравця можна залучити до національної команди України.
— Він — у розквіті сил. Не ветеран, але й не жовторотий. Грає в топовому клубі, який даватиме йому практику матчів міжнародного рівня. Врешті, на футболці в нього написано "Лещук", — говорить телекоментатор Віктор Вацко, 38 років.
За правилами, футболіст може бути заграний за національну команду іншої країни, якщо отримає її паспорт і гратиме там не менш як п'ять років. Бланко-
Лещук з'явився в Україні
2016-го. Тому може допомогти збірній не раніше 2021 року. Але його коріння українське — прадід за материнською лінією Гнат Лещук емігрував із батьківщини в Аргентину 1939‑го. Враховуючи цей факт, процедура загравання футболіста за національну команду могла би бути миттєва.
Проте навряд чи такий крок буде доцільний. Головний чинник — Лещук є типовим нападаючим, який діє на вістрі атаки. Таранного типу, багато рухається, уміло грає головою. Базово він не набагато переконливіший від Селезньова, Зозулі чи Будківського. Залежний від гри півзахисту, а вона в "Шахтаря" краща, ніж у збірній України.
Сам футболіст зізнається, перший його вибір — Аргентина. Якщо так, то йому треба їхати до табору віце-чемпіонів світу й конкурувати з Гонсало Ігуаїном — одним із найкращих центральних нападаючих світу, який грає за італійський "Ювентус".
Якщо йти на натуралізацію, то логічніше розглянути кандидатуру бразильця з "Шахтаря" 28-річного Марлоса. Той, як і Лещук, не володіє мовою. Але здатний покращити якість атакувальної гри команди, створити конкуренцію Ярмоленку на правому фланзі атаки. А також розширити тактичні можливості команди Андрія Шевченка.
2 
1
Коментарі