Збірна України із синхронного плавання здобула вісім золотих медалей на етапі Світової серії у канадському Торонто. Перемогли у всіх видах. За кілька днів після тріумфу зустрічаємося з лідером збірної 25-річною Ганною Волошиною. Вона заходить у кафе в центрі Харкова.
— Только тренировка закончилась. Времени — полчаса. Спешу в театр оперы и балета к хореографу. Это для нас тоже важно, — говорить Ганна. Замовляє узвар. Договорюємо за чотири дні, в телефонному режимі — спортсменка в аеропорту чекає на виліт до Іспанії, на черговий етап світової серії.
Коли стало ясно, що заради спорту доведеться піти на жертви?
— Мати з 3 років по різних гуртках водила. Мені взагалі не знайоме, що таке гуляти у дворі чи вільний час після школи.
Синхронне плавання — це було цікаво. Основна робота під водою відбувається вранці. Завжди пірнала, підглядала за дорослими дівчатами, як і що вони роблять. Намагалася повторити. Так вивчила деякі елементи.
Що давалося найважче?
— Спокуси щось зайве з'їсти не було. У нас всі тоді худнули. Борошняне, смажене, солодке — все зникло з дому. Важче було з різким навантаженням, те ж саме з розтяжкою. Плакала, психувала. Щодня по кілька разів виганяли. Заспокоювалася — знову повертали. Поступово почало подобатися.
Доводилося страждати від суддівських оцінок?
— Був період, коли краще не запитували б мене про це. Перше розчарування — 2012 рік. На кваліфікації Кубка світу ми програли три сотих бала збірній Японії. У них програма була сира. Ми виглядали сильнішими, акробатичнішими. Багато дівчат після цієї кваліфікації покинули заняття. Мене тренери вмовили залишитися. Мама тоді сказала: щоб високо злетіти, потрібно спочатку впасти. Я подумала, це саме те падіння. Уже 2013-го на чемпіонаті світу ми взяли три бронзові медалі.
Засудили нас і торік на Олімпіаді (Ганна посіла четверте місце в дуеті та в групі. — ГПУ). Просто це — суб'єктивний вид спорту. З іншого боку — це було очікувано. Пам'ятаю, як летіли на Олімпіаду з Лолітою (Лоліта Ананасова, екс-партнер Ганни Волошиної за виступами в парі, завершила кар'єру. — ГПУ). Сиділи в аеропорту. Наші хлопці-гімнасти вже виступали. Мати зателефонувала. Мовляв, Олег Верняєв японцеві програв. Ми теж з японками конкуруємо. При цьому Японія — один зі спонсорів Ріо. Стало ясно, їх тягнутимуть, і нам ловити нічого.
Як проходять тренування?
— Шість днів на тиждень, по два-три тренування в день, з 7:00 до 16:00. За необхідності можемо затриматися. Працюємо не лише в басейні, але й у залі. Крім головного тренера, є ще ті, які працюють із дуетами, групами. Окремо займаємося з тренером зі спортивного плавання і педагогом із танців. Постійно відпрацьовуємо обов'язкові елементи.
У синхронному плаванні крім соло, дуету, груп (вісім осіб. — ГПУ) кілька років тому з'явилася ще одна програма — хайлайт. Побудована на акробатичних елементах. Вважаю її найцікавішою, свого роду шоу-програмою. Спочатку в ній були 12 людей. Могли тримати в руках різні аксесуари. Потім "причесали" під спортивні параметри — 10 людей, без аксесуарів. Але родзинки вона не втратила.
За яким елементом глядач може оцінити рівень спортсменок?
— У соло це складно зробити непрофесіоналові. А в дуетах і групах з одного боку — синхронність рухів, із другого — відстань між спортсменками у воді. Що вона є ширшою, то слабшою вважають команду. Дівчата бояться зачепити одна одну.
Різниця між тренувальними, концертними та звичайними купальниками відчувається?
— Звичайно. На концертних багато прикрас, камінців. Та й матеріал щільніший. Це додає зайвої ваги. Щоб звикнути до неї, на тренуваннях надягаємо одночасно по кілька купальників. Тоді, коли одягаєш звичайний, почуваєшся дискомфортно. Відчуття, що на тобі взагалі нічого немає.
Як їдемо на змагання, більшу частину місця в багажі займають купальники. В аеропорту запитують, що ви там таке везете. Ви ж у сонячну країну їдете. Взяли шорти, майку — все. Я і кажу, в мене там одні шорти й одна майка. Все інше — купальники. У відповідь — круглі очі.
Одну із золотих медалей Торонто ви виграли під композицію "Чарівна скрипка" Ніни Матвієнко. Хто для вас підбирає музику?
— Світлана Борисівна (Світлана Саїдова, головний тренер збірної України. — ГПУ). Все, що вона підбирає, — завжди виграшний варіант. Весь час намагається зробити так, щоб воно й для іноземного вуха приємно лунало. Адже навіть українські виконавці не всі звучать так красиво, як нам чується з позиції того чи іншого танцю. Саме вона запропонувала цю пісню. Цікаво було подивитися б на реакцію Ніни Матвієнко.
Як музику під водою чуєте?
— У нас підводні динаміки.Чутно так само, як і зверху.
Чим займаєтесь у вільний час?
— Гуляю з собакою. Це для мене — найкраща розрядка.
Вам багато уваги приділяє преса, інших це не зачіпає?
— У нас на рідкість хороший колектив, ми дружимо. Навіть нові дівчата швидко й добре вписалися. Всі розуміють — для того, щоб тебе помічали, ставили головною в програмах, потрібно працювати. Тоді все прийде.
Є якісь параметри в цифрах щодо ваги і стандартні заборони чи обмеження в їжі?
— Чітких параметрів у нас немає. Але за мінімальної ваги потрібно, щоб було якомога більше м'язової маси. І тут кожен сам для себе складає програму дієти. В мене останні чотири роки насичені тренування, бо вісім програм. Через це організм настільки виснажений, що я рідко відмовляю собі в солодкому. Звичайно, дозволяю в розумних межах. Обов'язково в раціоні присутнє м'ясо, білкові продукти, протеїн.
Коли краще виступати — на початку, в середині чи наприкінці змагань?
— Краще ближче до середини. Йде початкове відчуття новизни, коли бачиш нові обличчя суддівські, трибуни, басейн. А наприкінці "бензин" закінчується.
У відпустці на пляжі тягне зайвий раз потренуватися?
— Я не люблю море. Досить один раз зануритися, весь інший час — на березі. А ще краще, коли беру з собою великий надувний круг і плаваю з ним.
Почала займатися синхронним плаванням у 10 років
Ганна Волошина — заслужений майстер спорту України, лідер національної збірної з синхронного плавання. Народилася 26 вересня 1991 року в Харкові, в родині лікарів. Мати займалася танцями. Віддала доньку на синхронне плавання у 10 років. Зазвичай розпочинають дівчата займатися у 6–7. Терміново довелося скинути 8 кг. Не менш виснажливі були вправи на розтяжку та фізичну підготовку. В активі Волошиної — два титули чемпіонки Європи — 2014 і 2016 роки та дві "бронзи" чемпіонатів світу — 2013 і 2015. Багаторазова срібна та бронзова призерка першостей континенту. На Олімпіаді-2016 збірна України з синхронного плавання разом із Волошиною була серед претендентів на медалі. Але через упередженість суддів посіла четверте місце. Останній великий успіх — етап Світової серії в канадському Торонто. Там наші дівчата здобули вісім золотих медалей у всіх видах. Має вищу освіту — закінчила Харківську державну академію фізичної культури. Їздить автомобілем "Форд Фієста", який віддала їй мати. Заміжня.
1 
1
Коментарі