Киянин 27-річний Руслан Пономарьов став чемпіоном України із шахів. Титул він здобув уперше за кар'єру. За перемогу отримав 160 тис. грн.
— Заключна партія з Олександром Моїсеєнком забрала багато сил, — каже Руслан кореспондентові "ГПУ". — Помилялися обидва. Були моменти, коли я був за крок від поразки. Відразу зауважу, що перед зустріччю думав про перемогу, а не про нічию, хоч мене вона і влаштовувала. Коли налаштовуєш себе на мирову, без контршансів, існує велика ймовірність програти. Тому спробував грати так, щоб суперник теж вирішував якісь проблеми.
Після цього успіху ви маєте повернутися до десятки найкращих шахістів світу, за рейтингом міжнародної федерації ФІДЕ.
— Так, але стати десятим — не видатне досягнення, бо колись у цьому рейтингу був шостим. Треба працювати, щоби боротися за вищі позиції.
Але поки що думаю лише про відпочинок. Вирушаю до Іспанії й там спробую відновити сили перед липневим турніром у Дортмунді, де став переможцем рік тому. Тоді мені дуже допоміг Захар Єфименко. Тепер їду до Німеччини сам, оскільки календар ФІДЕ цьогоріч дуже щільний і Єфименку під час дортмундських змагань доведеться виступати в Китаї.
Торік ви вдруге стали олімпійським чемпіоном у команді. І вдруге — під керівництвом Володимира Тукмакова. Проте цього року у збірної новий тренер — Олександр Сулипа. Що скажете про нього?
— У мене були дуже складні стосунки з Тукмаковим. Із ним важко працювати, але ж ми двічі стали олімпійськими чемпіонами, тож навряд чи варто було так легко відмовлятися від цього фахівця.
Відставка тренера — то вибір нового керівництва Федерації шахів. Найприкріше, що із шахістами стосовно кандидатури нового наставника ніхто не радився. Це при тому, що існує багато організаційних питань. Приміром, які функції тренера? Мені їх пояснити важко.
А Олександра Сулипу застав тоді, коли починав грати за збірну 1998 року. Останніми роками він тренував жіночу команду Польщі. Нічого поганого про нього сказати не можу. Але вибирати тренера треба демократичніше. Бо нам із ним працювати.
2 
1
Коментарі