— У Криму залишається мало місць, де можна зупинитися з наметом, — каже львів'янка Оксана Зубрицька, 25 років. Щороку з чоловіком відпочиває на узбережжі Чорного моря. — То лісники проганяють, то територія загаджена. А найчастіше просто забудовують шматки пляжу і дикої природи.
На Кримському узбережжі є понад сотня необлаштованих пляжів. У приватних таборах дозволяють орендувати намет і спальники. Там є кухня та зручності у дворі. Контакти господарів можна знайти в інтернеті.
— Раніше ми відпочивали в Криму цивілізовано — винаймали будинок чи кімнату, харчувалися в кафешках, ходили на дискотеки, — продовжує Оксана. — Але п'ять років тому вирішили вдвох поїхати на тиждень дикунами. Із того часу лише так відпочиваємо, щоб відчути кримську природу. Цього року взяли міцний намет, казанки, запаси їжі, ліхтарики. На форумах мандрівників знайшла, куди такі, як ми, їдуть.
Обрали мис Фіолент біля Севастополя. Добралися поїздом, із міста — маршруткою. На відпочинок із дорогою витратили 1 тис. грн.
— Краєвиди там шикарні — блакитне море, гори — аж не віриться, що це Україна, а не якась Греція. Спускалися невеликою стежкою хвилин 15. На пляжі 5 на 20 метрів уже було три намети. Сусіди мирні. Є прісне джерело. Єдина проблема — дрова. Доводилося довго шукати по околицях.
Оксана не радить їхати на узбережжя від Форосу до Алушти — там усе зайнято приватниками. В околицях Євпаторії немає прісної води, а та що є — із солоним присмаком. У Судаку багато розважальних закладів і мало вільних пляжів.
— Хто любить компанії та багатолюдні пляжі, їдуть у Лисячу бухту, неподалік Феодосії. Пляж піщаний, є магазини, можна зарядити акумулятори. Найгарніша частина західного Криму — мис Тарханкут біля села Оленівка. Найкраще добиратися власним авто, бо магазини далеко від пляжів. Туди часто їдуть дайвери. На мисі Меганом біля Судака полюють на рибу підводні мисливці.
Майже вся територія південного узбережжя Криму — заповідна. Розпалювати вогонь, розбивати намети, рубати дерева суворо заборонено. Місцевість патрулюють лісники, штрафують туристів.
— Із лісниками не раз домовлялися. Таборилися біля замку Ластівчине гніздо в Ялтинському заповіднику, — додає 30-річний Андрій, чоловік Оксани. — Прийшов лісник у камуфляжному одязі, з вівчаркою. Ми йому 30 гривень за палатку дали, ще й в'язку дров за десятку купили.
2 
1
Коментарі
3