Минулого тижня побувала у Казахстані. Випадково потрапила на весілля. Казахи святкують його в юртах, які ставлять прямо на дорозі між багатоповерхівками. Частування готують на багатті у 20-літрових казанах.
"У нас на весіллях завжди готують чоловіки, м'ясні страви у них завжди смачнішими виходять, ніж у жінок. Весілля у нас гуляють з розмахом. Запрошують не менше 300 гостей. Для них варимо три казани плову і стільки ж баранини", - поділився місцевий кухар Ісмет Атабаєв. На вогні він варив плов і готував плов і бешбармак — великі шматки баранини.
"Барана зарізали сьогодні вранці. Підвісили його за ноги і зарізали прямо біля будинку. Нутрощі прикопали в ямці. Тушу розділили на 12 частин. Готове м'ясо між гостями ділитиме батько нареченої", - поділився Ісмет.
"Найбільшу м'ясисту частину дають сватам, голову подають найстаршому гостю, а нареченому кладуть в тарілку грудинку. Вона важить кілограмів два-три. Наречений має з'їсти її сам. Казахи вірять, що тоді дружина завжди йому коритиметься. Нареченій м'яса в цей день не дають. Вона перебивається горішками і сухофруктами", - додав кухар.
Біля юрт зібралося зо 2 сотні людей, переважно жінки. Вони танцювали під пісні місцевого музиканта Кайсар. Він грав на домбрі і співав народні пісні.
"Найпопулярніша весільна пісня — "Жар-жар". В ній співається про наречену, яку сумує перед весіллям. Їй кажуть: "Хороший свекор замінить тобі батька". А вона каже: "Хорошого батька ніхто не зможе замінити", - розповів Кейсар.
"Весілля гуляють три дні: чоловіки в одній юрті, жінки — в іншій. Сватають молоду у неділю. Тоді до будинку молодої приїздить наречений з батьком і друзями. Вони обов'язково приїздять на дорогих машинах, щоб показати свої статки. В такі дні біля будинку майбутньої нареченої неможливо припаркуватися — все заставлено джипами. На знак згоди наречена дарує молодому хустку, а його батькам — килим. Їй вручають якісь дорогі прикраси — золоте кольє або сережки. Дорогі прикраси на молодій дівчині говорять про те, що вона вже зайнята", - додав він.
Наречена вийшла з будинку, коли гості вже сиділи за столом. Вона була у білій сукні, розшитій бісером і камінцями. Голову накрили білою хусткою з китицями. Дві жінки взяли її під руки і поставили перед юртою на шкуру барана. Гості обсипали молоду цукерками і копійками.
"Раніше за наречену віддавали 47 голів худоби. Тепер такої традиції немає, бо в місті її ніде тримати. Натомість за наречену платять килим і дарують її родині 47 предметів — відрізи тканин, посуд, великі шматки в'яленого м'яса, постільну білизну і побутову техніку", - розповіла тітка нареченої Бібігуль Акімова.
Коментарі
7