32-річна вінничанка Марина Присяжнюк дев"ять років працює стоматологом у селі Гущинці Калинівського району. Жінці надали 1-кімнатну квартиру в 5-поверхівці у центрі села.
— Зайшли, а там — бетонний пол, — згадує Марина. — Одні стіни. Проведена тільки каналізація та вода.
За власні кошти лікарка постелила підлогу, провела індивідуальне опалення. Раніше Марина жила у Вінниці в квартирі батьків.
— Тяжко було зразу в селі. У Вінниці вийшла на базар і купила все, — продовжує. — В селі базар раз на тиждень. 20 соток городу дали два роки тому. Ось вирощую розсаду перцю, помідорів, — показує.
Марина живе разом із чоловіком та двома синами: 13-річним Владиславом та 7-річним Олександром. Жінка проводить до кімнати, показує за шторами 2-поверхове дитяче ліжко. Під сусідньою стіною стоїть диван, де спить подружжя.
Марина Присяжнюк з радістю переїхала б до міста. Але не хоче дітей відривати від села, бо звикли. Та й роботу у місті знайти складніше.
— У мене ненормований робочий день. Буває, серед ночі і зуби рву, і пломби ставлю, — сміється.
Офіційно Марина працює на 0,75 ставки — 830 грн. Чоловік Олександр, 35 років, працює у місцевій військовій частині. Отримує 1200 грн на місяць.
Щодня лікарка приймає до 15 пацієнтів.
Я тільки вирвалася із села, і знов туди вертатися? Та ні за які гроші
— Хароша в нас дохторша. Називає нас зайчиком, сонечком, — сидить у стоматкріслі Катерина Довгалюк, 33 роки. — Спасіба їй, шо нєрви наші терпить.
Присяжнюк мріє про нову бормашину. Стару не раз ремонтувала разом із чоловіком.
Головний лікар амбулаторії у Гущинцях 51-річний Василь Македонський каже, що медобладнання бракує.
— Було б добре, аби щонеділі привозили в село апарат ультразвукової діагностики та фіброгастроскоп, — говорить Македонський. — Й санітарну машину треба. Бо обслуговуємо п"ять сіл у радіусі 11 кілометрів.
В амбулаторії сімейної медицини села Лісова Лисіївка Калинівського району з 1 квітня працює новий фельдшер Олеся Ткачук. Отримуватиме 839 грн. Попередня лікарка звільнилася за власним бажанням.
— Я рік робила тут акушеркою, — зізнається Альона, 23 роки. Прізвища просить не називати. — Коли уходила, мене просили залишитися. Але що робити в селі? Мала півставки — 300 гривень щомісяця. Мало людей приходило. Часто на дом ходила до пацієнтів. Комусь давлєніє міряла, ін"єкції робила.
Нині дівчина працює помічником стоматолога у Вінниці в приватному стоматкабінеті. Отримує близько 1,5 тис. грн.
Середня зарплата сільського лікаря — 900 грн. Майбутній медик, який навчався безкоштовно на держзамовленні, має три роки після закінчення вузу відпрацювати у державному закладі.
Направлення на роботу випускникам медичних вузів розподіляє Міністерство охорони здоров"я. Однак вони беруть відкріплення і йдуть працювати у представництва фармацевтичних компаній. Там їм дають авто для роботи і платять $3–5 тис.
— Я тільки вирвалася із села, і знов туди вертатися? Та ні за які гроші, — каже студентка вінницького медуніверситету Ольга Гладишко, 22 роки. — Да, я вчусь на державному, да, в мене є направлення і по закінченні маю вернутися в село, але я туди не хочу. Відкріплення мені взяти неважко, бо в мене чоловік — іноземець і маленька дитина.
27-річний інтерн-стоматолог Ігор Гладченко також не хоче їхати в село. Хлопець планує працювати за кордоном.
— Ніхто з моїх одногрупників не хоче їхати у села. Там апаратури нема, житла нема, рідко де можна ставки добитися, дають півставки. А за 400 гривень хто буде працювати? Розвиток лікаря як спеціаліста на нулю. От у мене знайомі виїхали в Італію, здали там екзамени і працюють. Там давно пломбують зуби не так, як у нас, і матеріали інші.
— Давно не бачимо молодих лікарів у селі, — каже заступник головного лікаря Калинівської райлікарні Юрій Житовоз. — Працюють 60–70-річні пенсіонери.
— Найбільші проблеми з кадрами у Чечельницькому, Піщанському та Ямпільському районах, — говорить головний спеціаліст із питань сімейної медицини обласного управління охорони здоров"я 54-річна Зінаїда Шеремета. — Райони неперспективні, більшість молоді виїхала на заробітки. Сільради не можуть виділити житло лікарям і кошти на курси підвищення кваліфікації.
Щоб вирішити проблеми з кадрами, в управлінні охорони здоров"я вирішили переводити спеціалістів на сімейних лікарів та об"єднувати кілька сільських фельдшерсько-акушерських пунктів в одну амбулаторію.
— Якщо у людини нескладна хвороба з явними ознаками, то поставити діагноз і надати першу допомогу можна в амбулаторії, — пояснюють в управлінні. — Як є ускладнення, треба звертатися до обласної лікарні, де працюють більш кваліфіковані лікарі.
На думку Зінаїди Шеремети, щоб молоді спеціалісти їхали працювати в село, треба закупити амбулаторіям якісну апаратуру, забезпечувати лікарів нормальним житлом.
13 
1
Коментарі