Тиждень тому у Вінниці почала діяти нова транспортна система. За день скоротили 243 водії. Номери маршруток змінили. Трамваї та тролейбуси їздять переповнені. Найважче дістатися з мікрорайонів Тяжилів, Старе місто та вул. Київської.
— Це банальний переділ влади, — впевнений колишній водій маршруту №35 та власник "Мерседеса Спринтер" Валерій Снітько, 60 років. — Зараз на маршрути ставлять своїх людей, для прикриття оголосили тестування нової системи.
Чи можуть водії, які втратили роботу, подати до суду на мера, щоб виплатив компенсацію?
— Вони працювали у власників, перевізників, а значить, усі претензії до них. У листопаді замість конкурсу перевізникам дали підписати тимчасові угоди на три місяці. Там маленькими буквами було записано, що він відмовляється від маршруту як непотрібного. Ніхто тоді того недодивився. А 22 лютого наші маршрути щезли. Ми подали у суд на міськраду. Вона порушує закони. Адже конкурсу не було, про зміну транспортної системи нас не попередили.
Куди тепер підуть водії? Кажуть, дехто пересідає на обласні маршрути.
— Скоріш за все, на таксі пересядуть. Хоча це теж не вихід. Зараз у Вінниці дві з половиною тисячі таксистів, це багато. Але наш мер скоро й за таксистів візьметься. Скаже, щоб усі машини були жовті, чи ще щось придумає.
Вінницькому трамваю цього року виповнилося 90, тролейбусу — 68. Чому мер так відстоює муніципальний транспорт?
— Машини справді дуже старі. Тролейбуси ледь повзуть по дорозі, їздять 30 кілометрів на годину. Як поїдуть швидше— розваляться. Трамваї в кращому стані. Але їх дуже багато на лінії, стільки не потрібно. А меру вони треба заради дотацій. Що більше транспортних одиниць, то більше дотацій. А на них відмиваються такі гроші, що нам і не снилися. І скільки б не говорили, що їм держава не повертає гроші за пільговиків, це неправда. "Вінбусу" не дали один рік дотацій, хоча пообіцяли. Де тепер той "Вінбус"? Пару автобусів залишилися на замовлення, і все.
Мер звинувачував перевізників у значних тіньових доходах. Скільки можна заробити на одному маршрутному таксі?
— За рік 2 мільйони 750 тисяч гривень. Знаю, що власникам маршрутів щоденно платили 200 гривень. Заробив, не заробив, поламався — нікого не цікавило. Інша справа, як ці перевізники вигравали конкурс. Платили власникам нових бусів 100 доларів, ті приїжджали, проходили конкурс і їхали додому. А на маршрут ставили старі. І тим власникам було все одно, чи машина прибрана, чи чохли міняються, чи він курить у салоні. Головне, аби платив. Якби міська рада контролювала процес, до такого беспрєдєлу не дійшло б.
Можна було покращити перевезення без радикальних реформ?
— Так. Потрібно було просто скоротити кількість машин на маршрутах, їх донедавна було 456. Ще 1996 року, коли ми мали 320 маршруток, спеціаліст із Києва сказав, що 100 машин зайві. Замість скорочення, маршрутну мережу роздули ще більше. Придумували нові й нові. Гройсман говорив, що ми повинні забезпечити транспортом вінничан у всіх куточках міста. Коли Юрій Іорданов, колишній начальник управління транспорту міськради, почав внаглу ставити цінники за маршрути, мер його звільнив. Дійшло до того, що до нього приходили і він заявляв ціну за маршрут. Кому 20 тисяч доларів, а кому 10.
25 лютого відбувся мітинг проти нової транспортної системи. Але брали участь не дуже багато людей. Чому в нас так неактивно відстоюють свої права?
— На мітинг прийшли з тих районів міста, де не вистачає транспорту. Перекривати дорогу біля міськвиконкому заборонили. Заявили, що за годину простою електротранспорту треба сплатити штраф 60 тисяч гривень.
2 
1
Коментарі