"Дайте Україні змогу бити по кожному сантиметру окупованої Росією території" - Макс Бут

Думки у виданні The Washington Post оглядача Макса Бута

Минулого тижня війна Росії з Україною набула невеликої, але дуже символічної, іншої форми. Київ використав реактивні дрони для ударів по двох авіабазах в глибині Росії. Одна з них лише в 160 км від Москви. Бази використовували для запуску бомбардувальників дальньої дії, з яких стріляють ракетами по українським містам.

За даними Кремля, в результаті однієї з атак два літаки були легко пошкоджені, троє військових загинули. Наступного дня ще одна атака українського дрону призвела до займання складу пального у російському Курську. Київ зазвичай ухиляється, коли говорить, що сталося, запозичуючи підхід у ізраїльтян, які не обговорюють делікатні операції. Офіційні особи не підтверджують і спростовують причетності, але підморгуючи, ясно дають зрозуміти, що вони відповідальні за це.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія програє, але не захоче підписувати жодної мирної угоди" – Валентин Краснопьоров

Хоча це найглибші атаки всередині Росії, які Україна колись проводила, навряд чи вони перші. На початку квітня з'явилися повідомлення, що українська балістична ракета "Точка-У" вразила військовий склад у російському Бєлгороді, неподалік кордону з Україною, а українські бойові вертольоти Мі-24 перетнули кордон, щоб підпалити склад пального в тому ж Бєлгороді. Американська розвідка навіть повідомила, що українці відповідальні за замінований автомобіль у серпні під Москвою, внаслідок якого загинула дочка російського крайнього націоналіста Олександра Дугіна.

Також відбулася низка ефектних українських атак на російські військові об'єкти в Криму – українській території, яку 2014 року Володимир Путін незаконно анексував. У серпні вибухи на авіабазі Саки на півострові знищили дев'ять російських бойових літаків. Українці заявили, що відповідальний за це їхній спецназ. Міст через Керченську протоку, що з'єднує Крим з Росією, один із показових проєктів Путіна, був сильно пошкоджений внаслідок вибуху 8 жовтня. Очевидно, вибух спричинила замінована вантажівка. А 29 жовтня Україна застосувала морські дрони, щоб атакувати російський Чорноморський флот на його якірній стоянці у Севастополі. Під час операції пошкодили, мабуть, щонайменше один бойовий корабель. У квітні Україна потопила у морі протикорабельними ракетами флагман Чорноморського флоту РФ, крейсер "Москва".

Деякі з цих ударів мають військове значення, інші суто символічне. Але навіть символізм може бути важливим. Майкл Кофман, експерт з аналітичного центру CNA, порівняв завдані минулого тижня удари по двох російських аеродромах з нальотом американців на Токіо 18 квітня 1942 року. Хоча американські бомбардувальники завдали невеликої шкоди, вони показали, що Японія не захищена від нападу. Це згуртувало громадську думку США за кілька місяців після Перл-Харбора. Сьогодні українці, які тремтять від холоду і темряви через російські атаки на електромережі, мають надихнутися, побачивши, як їхні військові завдають удару у відповідь.

Українські атаки, природно, викликають на Заході побоювання щодо провокації Путіна. Адміністрація Джо Байдена ясно дала зрозуміти, що Україна не використовує американську зброю для атак на територію Росії, і справді Вашингтон відмовився дати Україні зброю більшої дальності, боючись, що її використають глибоко всередині Росії. Один представник адміністрації Бадйна сказав мені, що якщо в українців з'являться винищувачі F-16, вони зможуть бомбардувати Москву.

"Ми не заохочували і не дозволяли українцям завдавати ударів усередині Росії", - заявив минулого тижня держсекретар Ентоні Блінкен. Але він не засудив ударів. Позиція США, схоже, полягає в тому, що якщо американські системи озброєнь не використовують для ударів по Росії, а атаки зосереджені суто на військових об'єктах, вони не заперечують.

Це розумна позиція, але адміністрація Байдена надто обмежує види озброєнь, які постачає Україні. ВПС США хочуть відправити Україні приблизно 50 дронів старішої моделі Reaper, які мають змогу запускати протитанкові ракети Hellfire, бо ті більше не потрібні США. Але запит місяцями лежав в бюрократії Пентагону. Так само адміністрація Байдена відмовляється постачати Україні ракети ATACMS, і навіть модифікувала пускові установки HIMARS, щоб вони не могли запускати ракети ATACMS. Це збільшило б їхню дальність з 80 км до 300 км.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перемога наступного року – оптимістична перспектива" – Конрад Музика

Американські винищувачі-бомбардувальники, такі як F-16, які вимагали українці, також навіть не обговорюються. Я можу зрозуміти адміністрацію Байдена, яка не бажає, щоб американська зброя використовувалася для атак на російську територію, але уряд Володимира Зеленського виявився надійним партнером, який дотримується всіх обмежень від США. Більше того, найцінніші цілі для далекобійних ударів знаходяться в Україні, на окупованій росіянами території, а не в Росії.

Українські військові провели успішні наступи навколо Харкова та звільнили Херсон, завдаючи ударів по російських штабах, лініях постачання та складів боєприпасів, щоб виснажити сили противника. Отримання доступу до "вогню" більшої дальності дозволить українцям ефективніше бити по таких військових об'єктах по всій ширині окупованої росіянами території. Це включає Крим, який залишається поза зоною дії HIMARS. Такі удари, у свою чергу, уможливлять майбутні наступи, які можуть покласти край цій жахливій війні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Остання атака Росії – аргумент, щоб поставляти більше ППО" – Юліуш Сабак

США не слід дозволяти атаки на цілі у Росії. Але напевно мають дозволити Україні більш ефективно завдавати ударів по російських лініях постачання та базах на всій окупованій росіянами території України.

Переклад Gazeta.ua

×