Психологи розповіли, від чого Путін відчув сором і насолоду

Під час інтерв'ю журналісту австрійського телеканалу ORF, Путіну не завжди вдавалося зберегти спокій. Найбільше його бентежили питання про Крим і збитий на Донбасі в 2014-му році літак.

Про це в коментарі Gazeta.ua сказала психолог Олена Почуєва, коментуючи бесіду, протягом якої політика 11 разів перебив журналіст Армін Вольф.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін не зміг пояснити свою брехню про "зелених чоловічків"

"Все інтерв'ю побудоване на незручних прямих запитаннях Путіну, а захисна позиція — не сильна сторона російського президента. Весь його досвід, всі його виступи покликані формувати імідж сильного лідера, людини у домінантній позі: розслабленого і вільного. З самого початку бачимо покусування губи, праву руку, яка тримається за підлокітник, ніби вишукуючи опори. Навіть обличчя, яке зазвичай досить добре контролюється, у цьому інтерв'ю активно показує своє ставлення до запитань журналіста. Широко відкриті очі на серйозному, напруженому обличчі. Наприклад, у запитанні про хімічну атаку в Сирії — застережливий погляд - "заходите на небезпечну територію!" Постійний, вже звичний прийом зняття відповідальності: "Чому я повинен про це знати..."", - підкреслила вона.

Чуємо тверді слова, але ноги російського президента видають його хвилювання, акцентує психолог.

"Весь час залишаючись в русі, вони "живуть своїм життям". Зазвичай політиків вчать під час інтерв'ю дотримуватися статики, менше рухатися. Путін обурений, що Україну допустили до розслідувань щодо розбитого на Донбасі Боїнга, а Росію — ні. Його ліва нога відповідає на питання разом зі своїм господарем притоптуючи і висуваючись наперед. Йому складно стримувати злість, коли журналіст "спіймав його на слові" про те, що в Криму не було російських військових, мовою оригіналу: "Ниче я не отрицал!" - чітка артикульована мова перетворюється у просторіччя. Цікаво виглядає відповідь на запитання про царя. Єдине місце, де Путін реально відчував насолоду. Запитання йому сподобалося. На особливу увагу з точки зору мови тіла заслуговує рух голови, оскільки, попри заперечення на словах, саме його голова у цей момент відповіла "так"", - сказала Олена Почуєва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Хочу, щоб вас охороняв владика" - мережу заполонили меми на Путіна

Питання, що викликали найсильніші реакції, були пов'язані з Кримом і Боїнгом, погоджується психотерапевт, експерт з емоційного інтелекту Петро Холявчук.

"У моменти, коли немає приводу для посмішки, у Путіна вона з'являється. Якщо слухати текст, який вимовляється, для неї немає причин. Це один із проявів внутрішньої напруги і агресії. Протягом інтерв'ю Путін кілька разів подається вперед, до співрозмовника. Якщо дивитися на профіль, голова при цьому теж трохи нахиляється вперед, погляд з-під лоба. Він сам маленького росту, тому так дивитися йому повинно бути фізично незручно. Більш природно було б дивитися співрозмовнику прямо в очі. Це прояв ворожості і агресії - перш, ніж атакувати, людина інстинктивно трохи нахиляє голову так, щоб надбрівні дуги кидали тінь і очі були в тіні, щоб опонент не міг прочитати в них намірів того, хто збирається атакувати або вже атакує. Згадайте типову стійку боксера на рингу і при цьому положення його голови. Коли Путін чує питання про Боїнг і Крим, він подає корпус вперед в поєднанні з цим "атакуючим" поглядом. В один з таких моментів можна побачити рух ногою вперед, немов випад фехтувальника, - розповідає психолог.

Виникає враження, що Путіна тренували в моменти напруги, розгубленості, замішання, коли складно впоратися з емоціями, приймати певну розслаблену позу, зокрема витягнути ноги, схрестивши їх. В ході інтерв'ю він так робить кілька разів, відразу слідом за моментом внутрішньої напруги, - каже експерт.

"Можна бачити, як по черзі то права, то ліва рука напружено стискають підлокітник крісла. Є неузгодженість окремих частин тіла. Одні напружені, інші - розслаблені. Це говорить про суперечливі переживання. Цей стан "відчуваю одне, висловлюю інше" присутній протягом всього інтерв'ю.

"Один із проявів сорому, який можна побачити у Путіна в інтерв'ю - переривання зорового контакту. Коли президент говорив про щось, за що було не соромно, зберігався безперервний зоровий контакт з журналістом. Коли відчував сором або збентеження - переривав його. Коли журналіст сказав йому, що він - цар, у Путіна видно дві реакції: спочатку задоволення, а потім - збентеження. Одна з ключових потреб, яка проявляється в інтерв'ю - бажання відчувати себе значущим. Завдання президента - транслювати, що Росія - демократична країна. А тут його викривають у тому, що він - цар. У нього на обличчі читається задоволення, а потім незручність: "Мене сприймають рабовласником. Мені трохи ніяково, але дуже приємно так себе почувати", - зазначив Петро Холявчук.

×