Птахи "носять" на собі людське сміття або гніздяться в ньому: сумні фото

8

У світі птахи змушені гніздитися у смітті або заплутуються в ньому. Про це свідчать світлини, зроблені на всіх континентах, крім Антарктиди.

Такі фотографії зібрав онлайн-проєкт Birds and Debris – "Птахи та сміття". Проєкт досліджує вплив забруднення пластиком на пташиний світ, пише "BBC News Україна".

Вчені-куратори проєкту бачать на світлинах птахів, які потрапили у пастку або звили собі гніздо у людському смітті – від мотузки й рибальського знаряддя до повітряних кульок та шльопанців.

Фото: JOE CHOWANIEC

"Загалом, якщо птах будує гніздо з довгих волокнистих матеріалів, таких як морські водорості, гілки чи очерет, є ймовірність того, що десь у його гнізді будуть продукти життєдіяльності людини", – сказав доктор Алекс Бонд, один із дослідників проєкту.

Мета проєкту, який він веде разом з колегами вже чотири роки – привернути увагу до поширеної проблеми пластикових відходів у довкіллі.

"Варто лише придивитись, і ви побачите це усюди. Географічний розмах проєкту – приголомшливий. Ми отримуємо звіти з Японії, Австралії, Шрі-Ланки, Великої Британії, Північної Америки. Це дійсно глобальна проблема", – додав Бонд.

У недавньому дослідженні команда вивчила, на скількох надісланих фото є засоби індивідуального захисту, пов'язані з пандемією Covid-19. Вони виявили, що захисні маски є майже на чверті надісланих світлин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мартини розтовстіли на людських харчах і лінуються літати

"Маски виготовлені з різних матеріалів. Ми бачимо, як еластична стрічка заплуталась навколо ніг птахів, або ми бачимо поранених птахів, які намагались проковтнути тканину або твердий шматок пластику, який кріпить маску на носі. Ми використовуємо загальний термін "пластик", але це ціла низка різних полімерів, і маски є гарним прикладом", –зауважив Бонд.

Провідна дослідниця Джастін Аммендолія сказала, що вчених приголомшили масштаби впливу сміття на види тварин у всьому світі.

"У квітні 2020 року у Канаді вперше зафіксували на фото, як птах повис на масці на дереві, заплутавшись у ній. Згодом схожі світлини почали надходити з усього світу. Це показує, яку шкоду люди здатні завдати навколишньому середовищу за дуже короткий проміжок часу в усьому світі", – каже вона.

"Перехід на бамбукову зубну щітку чи полотняну сумку для покупок не врятує світ, більшість великомасштабного виробництва пластику сьогодні є комерційним і промисловим", – наголосив доктор Бонд.

Дослідниця Аммендолія додала:

"Це нормально відчувати сум, коли бачиш ці зображення вперше. Але ми також повинні виносити уроки з непотрібних і часто непомітних страждань, яких зазнали деякі дикі тварини під час пандемії. Я сподіваюся, що люди трансформують свій сум у дії ".

Бонд порівняв глобальні дії, необхідні для подолання пластикового забруднення, із Монреальським протоколом. Ідеться про договір, що забороняє хімічні речовини, які руйнують озоновий шар. Зараз цей документ вважається однією з найуспішніших глобальних угод, коли-небудь підписаних.

"Нам потрібно те ж саме з пластиковим забрудненням, і ми рухаємося у цьому напрямку, але дуже-дуже повільно", – додав Бонд.

×