—?Для Сан-Марино цей вибір міг усе змінити, — каже місцевий аналітик 47-річний Карло Андоліні. — Експерти по міліметру розглядали все, що отримає і віддасть наша держава-карлик за членство у ЄС. Говорити про Сан-Марино як про якогось глобального чи стратегічного партнера у будь-якій сфері, було б смішно. Країна зараз є податковим раєм. Всі розуміють, що довго так тривати не може, бо посилився тиск і на офшори, і на Ватикан. ЄС поставить умови, що перекреслять нашу банківську систему, а це серце економіки. У Сан-Марино сподіваються, що за членство отримають пільги і ЄС деякий час заплющуватиме очі на те, що відбувається за дверима банків.
Що таке держава, в якій 30 тисяч громадян, уявити важко. Це не містечко, це велика родина, де питання сімейного бізнесу вирішують разом. Зараз ця родина переживає не найкращі часи, бо противників і прихильників ЄС приблизно порівну. Політики й ті не порозумілися, але такі важливі стратегічні питання мають ухвалювати на референдумах.
ЄС пропонує безліч програм співпраці. У Сан-Марино є шанс заявити про себе. Наприклад, у місті Серравалле провели дослідження лікування дитячої онкології, але зробити висновки і заявити про них бракує людських ресурсів. У нас були талановиті спортсмени, які не мали можливості тренуватися, тому зараз виступають під прапорами Італії.
Громадяни будь-якої держави-карлика пишаються своєю країною. Санмаринці бояться, що після членства їх примусять поступитися деякими важливими питаннями. Наприклад, у нас складно з релігійною толерантністю — майже всі ревні католики. Сан-Марино не хоче спрощувати закон про громадянство. Зараз його можна отримати після 30 років зареєстрованого проживання на території республіки.
—?Аргументи проти ЄС логічні, — вважає 56-річна Ванеса Порсо, член національного альянсу Сан-Марино. — Євросоюз не подолав економічної кризи. У вимогах щодо членства є певні пункти, які передбачають і від такої маленької країни, як наша, брати участь у виведенні Євросоюзу з кризи. А в нас вона теж є. Зараз ми не можемо допомогти ні Греції, ні будь-якій іншій країні, як цього вимагатимуть.
Оскільки наш найближчий партнер — Італія, в першу чергу нас примусять співпрацювати з нею. Яка одна з найбільших проблем нашого сусіда? Нелегальні мігранти. Ми згодні допомогти у патрулюванні берегів, але Сан-Марино не має достатнього ресурсу, щоб розмістити у себе хоч один табір біженців, не те, щоб надалі відповідати за них. У нас є робота у сфері туризму. Все. Більше перспективи працевлаштування немає. Це одна з основних претензій до нас.
Ми прекрасно розуміємо, що не зможемо жити ізольовано. В нас фактично немає кордонів з Італією, ці межі умовні. Сан-Марино зацікавлене у взаємовигідному партнерстві, але зараз нам краще зачекати.
Коментарі