Громадянам Північної та Південної Кореї кілька разів на рік влаштовують зустрічі з родичами, що живуть по різні боки кордону. Побачення проводять на території Корейської Народно-Демократичної Республіки — її жителів за межі країни не випускають. Щоб потрапити на зустріч, людина мусить стати в чергу. У ній чекають з 1980-х.
26 вересня житель Південної Кореї 92-річний Шинь Гуан-Сунь уперше за 60 років зустрівся зі своєю донькою. Востаннє бачив її немовлям — перед тим, як утік із КНДР під час війни у 1950–1953-х. Із того часу кордон між державами закритий. Родичі, що опинилися по різні його боки, втратили зв"язок. Їм не дозволяють писати одне одному листи та спілкуватися через Інтернет. Триденну зустріч влаштовують в одному з санаторіїв гірського курорту Кимгансан. У черзі на неї понад 80 тис. людей. Щоразу обирають найстарших, бо для них це остання можливість побачитися з близькими. Частину місць розігрують у лотерею. Понад 40 тис. зі списку вже померли.
У Кимгансані родичі спілкуються приблизно 10 год. Влада комуністичної КНДР стежить, щоб люди не опинилися наодинці. Селять у різних номерах. Вони бачаться на спільних бенкетах.
— Я чекала на зустріч зі своєю донькою Лі понад 50 років, — говорить Кім Ю Юн, 100 років. — Утекла на Південь, коли їй було 16. Лі залишилася на Півночі. Увесь цей час я щодня молилася за неї. Дуже хвилювалася перед нашим побаченням. Боялася, що донька мене не впізнає.
2 
1
Коментарі