— Мої діти бачили полярних ведмедів в Алясці, були за кілька кроків від живого кенгуру в Австралії, чули різні мови і бачили безліч людей різних національностей. Що може бути краще за школу життя? — розповідає американець 42-річний Зепп Герман.
Він із дружиною 40-річною Канделарією подорожують світом 11 років. Четверо дітей народилися в різних країнах. Найстарший син 8-річний Пампа народився у Штатах, на три роки молодший Теуе — в Аргентині, 3-річна Палома на острові Ванкувер у Канаді, наймолодший Уоллабі, 1 рік — в Австралії.
На старому авто "Ґрем-Пейдж" 1928 року випуску сім'я здолала 230 тис. км. Об'їхали чотири континенти. Перетнули Південну і Північну Америку, були в Австралії, Новій Зеландії, Японії, Південній Кореї. Нещодавно відвідали Бруней і Малайзію. Кажуть, найдовше подорожували США — понад рік.
Герман народився в Сан-Франциско. У 10 років поїхав на літні канікули до діда в Аргентину. Там допомагав на фермі доглядати худобу. У кінці канікул сказав батькам, що хоче залишитися. Ті дозволили.
— Я почав ходити в місцеву школу, знайомився із сусідськими дітьми, — згадує Герман. — Там зустрів свою майбутню дружину — 8-річну Канделарію. Із того часу ми нерозлучні. Побралися через 17 років після знайомства. На річницю дідусь, який у молодості часто подорожував, подарував нам старий автомобіль. Спочатку ми жили у двоповерховому будинку з басейном в аргентинській столиці Буенос-Айрес. У мене була власна комп'ютерна компанія. Через чотири роки тихого життя зрозуміли, що хочемо подорожувати. Мали гроші та улюблену роботу, але бракувало повітря, мандрівок і руху. Ми фактично переселилися в машину.
Узяли кілька пляшок води, бутерброди і поїхали в Аляску. Автівка рухалася зі швидкістю 60 км/год. Щоб дістати грошей на їжу та бензин, Герман підробляв в автосервісі, деколи ремонтував меблі.
— Зупинялися лише вночі, щоби поспати, — каже Канделарія. — Ми рідко відпочивали в машині. Переважно скрізь запрошували на нічліг. За 11 років подорожей різними країнами нам допомогли понад 12 тисяч людей. Одні — житлом, інші — їжею та грошима. У Філіппінах попросилися переночувати до літнього подружжя. Вони повели нас у свій будинок. Хатинка була настільки мала, що було тісно навіть удвох. Коли настав час вечері, філіппінка принесла нам малий шматок м'яса. Довго перепрошувала, що більше нічого не може дати.
Пара збирається на два роки припинити подорожі. Хочуть, щоб молодший син трохи підріс.
3 
1
Коментарі
1