Повірте фаховому драматургу: збоку це виглядає сюжетною лінією безкінечного серіалу. Спершу Віктор Янукович обговорює з Віталієм Кличком гіпотетичну можливість теледебатів. Опозиціонер погоджується – і незабаром викликає Януковича дебатувати на сцену Майдану. У відповідь з боку Віктора Федоровича озвучені пропозиції зустрітися в телестудії, причому чується прихований натяк: майданчик, а по суті – вибір зброї, Янукович лишає за собою. Вже за кілька годин Віталій Володимирович погоджується на дебати – але лише після того, як Янукович зробить мужній вчинок та подасть у відставку. Що означає: найближчим часом обіцяних дебатів не відбудеться.
Проте це зовсім не означає, що їх нема. Насправді ці розмови президента та одного з кандидатів на президентський пост де-факто вже почалися. Згадайте – саме Кличко поїхав до Януковича в Межигір`я, коли на Грушевського почалася локальна війна. Згодом Віталій Володимирович ходив до Віктора Федоровича не лише в складі опозиційної трійці, а й сам. До речі, про подібні сольні виходи інших опозиційних керівників, включаючи Петра Порошенка, не повідомлялося. Тобто, Кличко вже потроху починає свій персональний двобій.
Єдина та очевидна проблема: те, що влада, опозиція та преса продають суворому Майдану та стурбованому Заходу, як переговори, насправді і є дебатами. З того, що озвучує Кличко публічно, складається впевненість – президент чинний та президент потенційний лише обмінюються взаємними претензіями.
Якщо анонсовані дебати все ж таки відбудуться, ймовірніше за все це буде майданчик Першого Національного каналу. Чия цільова аудиторія давно підготована до того, що Віталій Кличко – "американський агент". Додайте грамотну роботу режисера, котрий даватиме команду операторській групі брати крупні плани впевненого імпозантного стабільного Януковича й фокусувати об"єктиви лише на крупняках розгубленого Кличка. Причому – в моменти, коли той добиратиме потрібні слова.
Між іншим, для повноцінних дебатів не годяться обоє. Кличко справді має безліч цікавих думок, але не завжди може сформулювати їх, особливо – українською. Янукович теж поганий оратор, публічність для нього некомфортна, що доводять нечисленні попередні прямі ефіри за його участю. Проте йому на виручку прийде комфортне середовище: для цільової аудиторії провладних каналів та базового електорату Віктора Федоровича його красномовство зовсім не потрібне. Гарант пенсій та злиднів може взагалі мовчати. Його приймуть таким. На відміну від Кличка.
Зробимо невеличкий екскурс у історію дебатів по-українські. Свого часу Янукович не прийшов на дебати з Юлією Тимошенко, бо гостра на язик опонентка ще до початку двобою мала переваги. Ще раніше, восени 2004 року, відбулися перші в історії українського політикуму дебати між кандидатами в президенти Януковичем та Ющенком. Це тоді прозвучала знаменита фраза Віктора Андрійовича: "Я чесний банкір. Ці руки нічого не крали". Але в сухому залишку кожен лишився при своєму. Бо обоє – наголошую, обоє! – насправді до подібного формату зустрічей готовими очевидно не були, просто відбуваючи повинність.
Отже, Віталій Кличко правий, поставивши Віктору Януковичу наперед нереальні умови для зустрічі в прямому ефірі? Тобто, відкрутився від завідомо провальної акції, при цьому спробувавши зберегти лице. Насправді – не зовсім. Умовою зустрічі в телестудії наживо чемпіон світу з боксу та реальний кандидат у президенти України, один із небагатьох, кому Майдан ще готовий вірити, повинен поставити не добровільну відставку Януковича. Це мають бути не дебати, а переговори в прямому ефірі. Мільйони українців повинні почути й побачити, як і про що Кличко говорить з Януковичем. Які вимоги Майдану озвучує йому. І, головне, що на це відповідатиме чинний президент, корінь усіх наших проблем. Перемовини, так само, як домовленості, зараз мусять стати публічними. Не для всіх так прийнятно. Проте саме відкритість процесів здатна зрушити їх з місця.
2 
1
Комментарии