Перший серійний електромобіль у Радянському союзі почали випускати Львівському автоскладальному заводі у 50-х роках минулого століття.
Після цього електротранспорт будували ще у Запоріжжі, Харкові та інших містах України. Проте, до серійного виробництва справа доходила дуже рідко, пише Styer.
Для свого часу електричні вантажівки львівського заводу мали непогані характеристики. Фургони були обладнані двома електромоторами, розміщеними ззаду на поперечці рами, крутний момент передавався на задні колеса. Кузови електромобілів виконали з алюмінію і фанери для максимального полегшення машин.
Електромотори ЛАЗ‑750 розвивали 5,7 кВт сумарної потужності. Їх живили 40 акумуляторів ємністю 200 А/год.
Максимальна швидкість машини становила 33 км/год, а запас ходу - до 50 км/год.
Старша модель з індексом 751 перевозила півтори тонни вантажу. Її оснащували 42 акумуляторами. Електродвигуни розвивали в сумі 8 кВт. Максимальна швидкість машини була менше, ніж у ЛАЗ-750, - 30 км/год, а запас ходу був трохи вищим - до 60 км.
Всі 20 електромобілів відправили працювати в Москву і Ленінград, де вони справно працювали аж до 1958 року. Вони добре справлялися зі своїм завданням, але в холодну пору запас ходу сильно падав. Батареї були недоліком електромобілів ЛАЗ. Важкі свинцеві акумулятори, встановлені під підлогою фургонів, були дуже важкими і витримували всього 200-300 циклів зарядки. Їх необхідно було міняти приблизно раз в 20 тисяч кілометрів, до того ж були досить дорогими.
Виявилося, що електромобілі в експлуатації не так прості, ще й початкова вартість машини виходила в 2 рази дорожче бензинового аналога. Економічно невигідний електромобільна проект врешті-решт вирішили закрити, тим більше, що ЛАЗ до того часу вже масово випускав великі автобуси і для виробництва електротранспорту не було вільних виробничих потужностей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український прототип електромобіля представили у Монте-Карло
У 1970 фахівці Головного Союзного Конструкторського Бюро у Львові розробили унікальний автобус. Він був низькопідлоговим і працював від 180-сильного ДВЗ і пари електродвигунів, які живилися від генератора на 132 кВт.
Гібридний міський автобус був обладнаний електричною трансмісією, що передає крутний момент на дві задні осі. Незважаючи на передові технології і прекрасні характеристики, в серію автобус не пішов.
У січні 2016 року на дороги Львова для тестових випробувань вийшов перший український электробус, випущений на львівському заводі "Електрон".
Електробус оснащений батареєю, що забезпечує йому запас ходу в 220 кілометрів. Розганяється такий електробус до 70 км/год. 12-метровий низькопідлоговий автобус здатний перевозити одночасно 100 пасажирів.
У Харкові випускали тролейвози та спортивні електромобілі.Перші являли собою важкі вантажівки, що живляться від тролейбусних ліній проводів. Спортивні електромобілі будували переважно студенти Харківського автодорожнього інституту.
Про масовому виробництві мова не йшли ні в одному з цих випадків, але напрацювання, що з'явилися при їх створенні, цілком можна використовувати в серійних автомобілях і сьогодні.
Наприкінці 1952 року в одному з депо Харківського трамвайно-тролейбусного управління побудували так званий тролейвоз - вантажна машина з електричними двигунами, які отримують електроенергію від тролів. Цю вантажівку розробив Інститут гірничої справи Академії наук УРСР за замовленням Головного управління промисловості нерудних копалин.
У вересні 1952 року побудували тривісний тролейвоз ЯАЗ-210Е ХТТУ. Вантажівка отримала електродвигун потужністю 86 кВт, а замість рідної кабіни встановили передню частину тролейбуса. Хоча тролейвоз непогано показав себе на випробуваннях і навіть послужив основою для створення в 1956 році ще 6 подібних машин, але в серію не пішов.
Харківський автодорожній інститут в 1961 році випустив унікальний спортивний родстер з кузовом зі склопластику ХАДІ-2. Його спроектувало і побудувало студентське конструкторське бюро інституту. Кузов не мав дверей і був виготовлений шляхом виклейки з склотканини у 10 шарів.
Спочатку автомобіль оснащувався двигуном і зчепленням від мотоцикла М-72. Пізніше мотоциклетний мотор замінили на електричний. На Виставці Досягнень Народного Господарства в Києві та Москві харківський електричний родстер завоював нагороди за передові технології в конструкції автомобіля.
Наступним електромобілем харківської розробки і першим став рекордним ХАДІ-11Е, випущений в 1972 році.
У 1973 році під час заїздів на автополігоні "НАМІ" у Дмитрівці, електромобіль ХАДІ-11Е став володарем відразу трьох всесоюзних рекордів. Перший рекорд здобули за максимальну швидкість на дистанції 0,5 км з місця - електрокар розігнався до 93,7 км/год. На дистанції 1 км з ходу машина розігналася до 145,7 км/год. Обидва рекорду перевищували світові досягнення. При старті з місця ХАДІ-11Е проїжджав 1 км з середньою швидкістю 109,1 км/год. Пізніше у Харкові створили ХАДІ-13Е, ХАДІ-21Е та ХАДІ-28Е
У 1973 році в Запорізькому машинобудівному інституті на базі моделі ЗАЗ-968 був створений досвідчений електромобіль. "Електрозапорожець" оснастили електродвигуном потужністю 4 кВт, який дозволяв розвивати максимальну швидкість в 60 км/год.
У 1994 році Запорізький завод представив прототип автомобіля 1109 ЗАЗ Таврія Електро на базі ЗАЗ 1102-60. У рух автомобіль приводив електродвигун максимальною потужністю 25 кВт. За допомогою механічної 3-ступінчастою трансмісії крутний момент передавався на передню вісь машини. Максимальний запас ходу на одному заряді батарей становив 140 км, а для повної зарядки батареї ємністю 160 А/год було потрібно 8 год. Максимальна швидкість машини досягала 90 км/год.
Система рекуперативного гальмування дозволяла економити до 15% заряду свинцево-кислотних батарей. Такі батареї витримували близько 400 циклів зарядок, забезпечуючи міжсервісний пробіг без заміни батарей до 40 тисяч кілометрів. Також на базі "Таврії" створили гібрид.
Цього року українці представили у Монако перший український електромобіль, що отримав ім'я Synchronous. Творці дивовижного електромобіля-карети з усією серйозністю заявляють про намір налагодити серійний випуск машини.
3 
16965
Коментарі