Від квітня вакцинують від сказу собак та котів по області. Ветлікарі обходять квартири і приватний сектор. Щеплюють безкоштовно. Торік на Черкащині 75 людей покусали скажені тварини. З початку цього року таких випадків було 5.
16 травня о 6.50 ідемо разом із 48-річною Галиною Фадєєвою, начальником управління ветмедицини в Умані, та головним спеціалістом управління Оксаною Олінович, 48 років, у приватний сектор мікрорайону Міщанка. У ветлікарів пакети з одноразовими шприцами і вакциною.
— Сьогодні пройдемо вулиці Північну, Павліка Морозова, Космодем'янської та Кошового, — каже Галина Фадєєва. — Ходимо зранку, коли люди дома. Більшість погоджуються на вакцинацію. Часто самі підходять і просять, аби зробили. А є такі, що просто ігнорують. Просиш, пояснюєш, але все одно відмовляються. Кажуть, що їхні тварини тільки в дворі гуляють. Але такі теж ризикують заразитися.
Із будинку на вул. Залізняка, 7 на гавкіт дворняги виходить господар.
— Вакцинуйте. Це мій дзвіночок. Хто прийде — зразу гавкає. Жалко, як пропаде. А який він той сказ, щоб знати? — запитує Василь Балашенко, 73 роки. Бере пса на руки. Той намагається вирватися. Гарчить.
— Собака — перестає вас боятися і реагувати на накази, веде себе агресивно, кидається на всіх. З рота може текти багато слини. Тварина не тікає, якщо чимось налякати, але боїться води, — розказує Оксана Олінович. — Людина може заразитися через укус або коли слина попадає на ушкоджену шкіру.
Лікарі прищеплюють собаку та йдуть. В одному з дворів на ворота кидається алабай. У подвір'ї дві автівки, господарі не виходять.
На вул. Північній собак у дворах майже немає. Там де є, господарі виходять рідко.
— Для чого його колоти? Лишнє це все, — говорить Любов Фабрика, 50 років. Дає кота для уколу. Той виривається і нявкає. — Що має бути, те буде. Собака дома у дворі, нікуди не йде. А кота то можна вколоти, він гуляє кругом.
86-річна Ніна Крамар просить прищепити тварин. Тримає їх сама.
— Це Дружок Крамар, а це Котик Крамар, — показує на улюбленців. Пес мовчки чекає, доки його тримає Ніна Дмитрівна. — Послушні обоє. Собаці вже 8 років, а котові з 15.
На вул. Зої Космодем'янської у 71-річної Лідії Заїки п'ять собак та кіт.
— Усіх треба привити, — каже Лідія Іванівна. — У мене всігда багато собак. Їх підкидають. Або ж іду десь, воно маленьке валяється, замерзло, холодне, як його не забереш? Он той на кладбіщі валявся, той під дубом, той на тротуарі. В усіх є ім'я, знають, як вони звуться, — Мухтарик, Рексік, Шарик, Марсік. Годую їх добре, кості їм беру. Котика теж підібрала. Всіх мені жалко. Відгодую, тоді комусь віддаю. Люди знають, що в мене є собаки, кому треба беруть.
49-річний Сергій Малаховський не хоче вакцинувати двох собак:
— Я колись привив від чумки, то пес чотири дні не ходив. Це було ще в совєтські часи, але я після того ніяких прививок не даю. Хай живе, ніж бачити як воно мучиться.
Ветлікарі записують усіх власників тварин у реєстр. За 2 год. роблять сотню щеплень. Близько 9.15 до ветлікарів підходять кілька місцевих жителів із сусідніх вулиць. Запитують, коли прийдуть до них.
3 
1
Коментарі