Туристів дивує занедбаність Шувалівського палацу

 

"Газета по-українськи" розпочинає серію матеріалів про місця, які ввійшли до програми відродження культурних та історичних центрів області — "Золота підкова Черкащини". Два об"єкти розташовані в Тальнівському районі — Шувалівський палац та музей-заповідник трипільської культури у селі Легедзине.

При в"їзді до Тального з боку Черкас стоїть табличка "Trypilska kultura. Museum — 4 km". Однак у Тальному музею трипільської культури нема. Тут лише один музей — хліба. Але й він нині без приміщення. Експонати лежать на складі друкарні.

Із автостанції до Шувалівського палацу транспорт не ходить. Автобусом N3 можна доїхати до колишнього клубу цукрозаводу. Звідти кілометр пішки.

Шувалівський палац — двоповерхова сірувато-рожева споруда, схожа на замок. Навколо неї парк.  Одна з трьох веж у риштуванні. На іншій похилився флагшток. На  стіні висить коробка кондиціонера.

Стукаю в дерев"яні ворота. Охоронець 20-річний Степан Томащук впускає усередину.

— Минулої весни тут іще були будівельники, але грошей не діждалися, — каже. — Тепер тільки ми з напарником діжуримо. Получаємо 800 гривень.

Палац спочатку ремонтували робітники з Південноукраїнська. Вони зняли стародавню черепицю і вкрили дах залізною бляхою. Відтоді він протікає. Потім палац реставрували черкаські будівельники. Підлатали дах, установили радіатори опалення, замінили підлогу. На другому поверсі бачу нові вікна.

Одне вікно коштує вісім тисяч гривень

— Одне коштує 8 тисяч гривень, — розповідає Томащук. — Вони зроблені з мореного дуба за старовинними технологіями.

Охоронець веде на другий поверх. Підлогу тут вистелено свіжими дошками, на стінах сучасні радіатори. Гвинтовими сходами піднімаємося на горище крайньої вежі. Звідти видно газову міні-котельню. Однак опалення не працює. Над одним із найбільших покоїв протекла стеля, й підлога позеленіла.

Обходжу палац. Позаду будівлі купи скла з побитих віконних рам та будівельного сміття.

— Коли в Інтернеті розмістили історію замку, туристи їдуть звідусіль: зі Львова, Одеси, Дніпропетровська, Києва, Донецька, — говорить Степан. — Постоять, подивуються та й поїдуть. Міліціонери місцеві вночі можуть навідатися, провірити, чи сторожі на місці.

Степан перепрошує, йде варити обід. Поряд із його вагончиком на вогні стоїть казанок.

У Тальному можна переночувати в готелі "Гірський Тікич".

Номер люкс із широким двоспальним ліжком, ванною, кондиціонером обійдеться у 230 грн. Решта кімнат 65–75 грн. Обід із трьох страв коштує 40 грн.

Державна програма "Золота Підкова Черкащини" була затверджена 2006 року. Кажуть, Олександр Черевко, що став керувати областю після помаранчевої революції, прагнув  здійснити великий проект, де б поєдналося відновлення старовини і конкретні соціальні кроки: газифікація, оновлення доріг, підведення водогонів. Заохочував Черевка президент Віктор Ющенко, не байдужий до української старовини.

Передбачалося, що з держбюджету на програму виділять 300 млн грн. Однак уряд Юлії Тимошенко сприйняв програму прохолодно. Натомість уряд Єханурова повністю схвалив її. Відтак до затвердженої навесні 2006 року програми увійшли: Умань, Тальне — палац Шувалових і Музей трипільської культури, Тальнівський район — заповідник "Трипільська культура" в селі Легедзине, Звенигородка, Моринці, Шевченкове — Шевченківські місця, Корсунь — палац Лопухіних, Канів — Музей Шевченка і його могила, Мошни — старовинна церква, Черкаси, Чигирин, Суботів — пам"ятні місця доби Богдана Хмельницького, Кам"янка — музей Пушкіна і Чайковського, Городищенський район — козацька церква в селі Мліїв. Переглянути майбутні туристичні об"єкти приїжджав віце-прем"єр В"ячеслав Кириленко.

Усі об"єкти чиновники поділили на першо— і другочергові. До першої групи ввійшли Канів і Чигирин. На них виділялася левова частка коштів. Решта об"єктів була на обмеженому фінансуванні. Існувала така практика: грошей не давали до кінця грудня. Потім 20 грудня перераховували, щоб на початку січня забрати як "невикористані за рік".

Нині туристичні агенції пропонують шість маршрутів "Золотою Підковою": Черкаси–Мошни–Канів, Черкаси–Чигирин–Суботів–Холодний Яр, Черкаси–Шевченкове–Моринці, Черкаси–Тальне, Легедзине–Умань, Черкаси–Сміла–Городище. Найпопулярнішими серед українців є Канів і Чигирин. Натомість іноземці надають перевагу трипільським старожитностям у Легедзиному.

×