У школах Тального в їдальнях три дні не годували дітей. Замість повноцінного обіду давали булочку з чаєм.
Райцентр входить до четвертої зони територій, постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. На харчування школярів гроші дає держава.
— Кількість днів у третій четверті виявилася більшою, ніж за аналогічний період минулого року, — каже начальник районного відділу освіти 48-річний Володимир Синьогуб. — Діти надолужували згаяне у листопаді, коли оголосили карантин. Так званих чорнобильських канікул не було. Училися по суботах. Тому гроші на харчування закінчилися передчасно. Київські чиновники це не врахували. От і вийшла накладка.
Із 1 квітня тендер на те, щоб годувати тальнівських школярів, виграв підприємець Сергій Мусієнко з Умані. Доти цим опікувалося місцеве підприємство громадського харчування. Мусієнко відразу привіз до міських шкіл печиво по 12,50 грн/кг, сік "Садочок" по 14 грн за 2 л. Купив апельсини по 14 грн/кг і банани по 17,50 грн/кг. Однак санітарна служба заборонила давати продукти дітям.
— Цей тендер дав нам лише зайвого посередника, — стверджує головний лікар тальнівської санепідемстанції 60-річний Віктор Зозуля. — У нього ж обладнання немає. Дітей знову годуватиме підприємство громадського харчування. Тільки гроші спочатку йтимуть Мусієнку, а потім уже харчовикам. Підприємець завіз продукти у мішках і поскладав біля їдалень. Я послав інспекторів, вони перевірили якість і наклали заборону.
Якість — нуль, а націнки просто дикі
— У громадського харчування якість — нуль, а націнки просто дикі! — обурюється директор міської школи N3 Валерій Качан, 56 років. — Дійсно, Мусієнко завіз у школу печиво, сік, банани, апельсини. На все є відповідні документи, всі харчі свіжі. Ми частину їх видали дітям. Аж тут — представники санстанції. Заборонили давати продукти учням. Чого, питається? Це просто зачіпка. Потім зателефонували з комбінату громадського харчування і продиктували нові ціни на залишок продуктів, які завіз Мусієнко. Значить, сік уже не 14 гривень за 2 літри, а 18,60; печиво — не 12,50, а 16,67.
— Ось завезли сир. На базі купили по 53 гривні. Доки довезли до нас у Криві Коліна, він став 83 гривні 80 копійок, — говорить директорка місцевої школи Людмила Мудра. — Фарш — один жир, із якого взагалі не можна нічого зробити. Коли ж до нас у школу приїхав підприємець з Умані, ми відразу з ним вирішили й це питання. А взагалі в тих селах, де немає зони, діти харчуються набагато краще. Бо школа сама закуповує продукти.
— Із цим харчуванням безкінечні проблеми, — каже 56-річна Ірина Кувикліна з Черкаського управління соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. — Міністерство проводить тендери на два місяці, тоді все повторюється. Немає ж бюджету, і вони не можуть на рік підписати договори. А виграє тендер на харчування чорнобильських дітей, наприклад, Катеринополя, Лисянки і Звенигородки, Білоцерківське заготівельно-виробниче підприємство "Хутровик". Я з ними полаялася. Кажу, ви будете хутром харчувати чи норками, з яких здираєте шкуру? "Хутровик" уклав договір про співробітництво з Катеринопільським райспоживтовариством. Раніше дітей годувало це підприємство.
У Черкаській області 14 забруднених Чорнобилем районів.
2 
1
Коментарі
1