Булінг – це цькування дітей у школі, до якого вдаються однокласники та учні старших класів. Перш ніж говорити про те, як позбутися булінга, потрібно переконатися, що вашу дитину дійсно ображають. На що важливо звернути увагу, розповіла tsn.ua, психолог Марина Єлисєєва.
Ознаки, які свідчать про булінг
Ознаки, які говорять про те, що вашу дитину цькують у школі, побачити нескладно – для батьків, які уважно ставляться до свого сина або доньки. Назвемо найголовніші з них.
Дитина, яка зазнає булінгу...
...не хоче йти в школу. Діти за будь-якої можливості з задоволенням залишаються вдома. Якщо дитина щодня з радістю біжить на заняття, то або вона ходить в супершколу, яких вкрай мало, або з нею щось не так. Але у дітей, яких кривдять, небажання йти в школу набуває хворобливих рис – як у прямому, так і у переносному значенні. З одного боку, вони можуть вигадувати хвороби, щоб прогуляти школу, а з іншого – на ґрунті постійного стресу і захворіти недовго, тому недуги можуть бути цілком реальними. Якщо ж немає можливості уникнути походу да школи під слушним приводом, дитина може просто її прогуляти.
...ні з ким не хоче спілкуватися або з усіма свариться. Дитина, яку ображають у школі, з незрозумілої для інших причини відмовляється спілкуватися зі своїми друзями – як у школі, так і у дворі. Та й взагалі її поведінка стає асоціальною, вона намагається нікуди не ходити і ні з ким не зустрічатися, зачиняється у своїй кімнаті, а на запитання відповідає односкладово: зазвичай каже "так" та "ні". Втім, трапляється і навпаки: дитина починає зі всіма сваритися, причому без поважної причини. Найбільше в таких випадках дістається домашнім.
...страждає від перепадів настрою. У дитини різко – і без очевидних причин – змінюється настрій: від абсолютного спокою вона переходить до істерики і навпаки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страхи батьків демотивують дитину - чого варто уникати
...не їсть у школі і не ходить там в туалет. Якщо дитина повертається додому голодною і одразу біжить в туалет, це привід для батьків занепокоїтися. Шкільна їдальня і, особливо, туалетна кімната – території, на яких діти, які відчувають цькування з боку однокласників, не відчувають себе в безпеці. В їдальні увага педагогів, до яких, у разі чого, можна було б звернутися по допомогу, відволікається – зрештою, вони теж люди і не менше від своїх підопічних хочуть їсти. Щодо туалетних кімнат, то тут дорослих і зовсім немає, тому дитина, переживаючи, що там її спіймають кривдники, туди не ходить і терпить до дому.
...не може пояснити, чому її речі зникають або псуються. У дитини зникає шкільне приладдя та іграшки, які вона бере з собою до школи, а на запитання, куди вони поділися, вона відповідає, що не знає, а то й зовсім відмовчується. Розповісти, що її речі відібрали і зламали ті, хто її цькують, дитина або не хоче або боїться – зазвичай, кривдники погрожують своїй жертві: мовляв, поскаржишся дорослим, пошкодуєш. Дитина, якій не дають життя у школі, може приходити додому в подертому або забрудненому одязі, і теж не хоче пояснити батькам, чому вона прийшла в такому стані.
...погано спить. Дитина, яку переслідують у школі, погано спить ночами – крутиться, кричить, часто прокидається, може навіть обмочитися. Втім, якщо в школі у дитини все нормально, а такі симптоми все ж є, на них варто звернути увагу.
...падає успішність. Коли проти тебе повстав весь клас, важко зосередитися на уроках і домашніх завданнях, тому успішність у дитини падає, і що краще вона до цього вчилася, то помітніше.
...приходить додому побитою і подряпаною. Якщо ті, хто ображає дитину в школі, переходять від слів – погроз і образ – до справи, на її тілі з'являються синці та садни. Батьки просто не можуть не звернути на це уваги.
Якщо хоча б кілька перерахованих вище ознак збігаються, батькам варто серйозно поговорити зі своєю дитиною, провести розслідування і, якщо факти булінгу підтвердяться, вжити заходів.
Україна посідає четверте місце в світі за рівнем підліткової агресії, пропускаючи вперед тільки Росію, Албанію і Білорусь. Згідно з дослідженням, проведеним UNICEF Ukraine у 2017 році, з цим явищем стикалися 67% вітчизняних школярів. Причому 40% з них нікому не розповідають про насильство, навіть батькам.
У два рази частіше об'єктами для насмішок і знущань стають діти сором'язливі й нетовариські, йдеться в дослідженні. Хоча в зоні ризику всі, хто чимось відрізняється від загальноприйнятої "норми". Наслідки ж цькування плачевні: це важкі психологічні, а іноді й фізичні травми аж до суїциду.
Коментарі