Кожного дня дорослі зіштовхуються із безліччю проблем, через які виникає стрес: на роботі, на вулиці, вдома. А тут ще й діти поводяться не завжди чемно. Навіть маленький непослух може стати причиною нервового вибуху для батьків. Тому важливо навчитися стримувати свою агресію, аби не зриватися на власних дітях.
Як опанувати себе, навчитися стримувати свій гнів – радить психолог Анастасія Голота.
1. Перемикайте увагу на своє тіло.
Дитина вередує, кричить, не хоче слухатися. А ви маєте єдине бажання, щоб це нарешті завершилось. Емоції зашкалюють, ось-ось зірветесь. У цю мить слід швидко переключити свою увагу на власне тіло.
Відчуйте, де знаходиться зараз ваша злість, в якій частині тіла. Які зараз є бажання і потреби у вашого тіла: можливо, вам дуже жарко і хочеться освіжитися? Або у вас пересохло в роті і вам необхідний ковток води? Подбайте про себе в цей момент злості, постарайтеся перевести свою енергію з контролю за ситуацією/дитиною на те, щоб допомогти собі. Можна вийти у ванну вмитися або піти на кухню попити води, підійти до вікна і подивитися на небо, лягти в ліжко. Цих кілька секунд перемикання дадуть можливість вийти з ситуації, трохи охолонути емоційно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як говорити з дитиною про секс: 5 відповідей на незручні питання
2. Зосереджуйтеся на головному.
Нагадуйте собі про щось глобальне і надзвичайно цінне для вас. Коли ви будете в спокійному, радісному стані, подивіться на свою дитину з любов'ю і сформулюйте свій девіз – що для вас найголовніше в материнстві, у відносинах з дорогими людьми, в родині в цілому. Постарайтеся укластися в кілька слів, це формулювання повинне бути коротким. Наприклад, "я вибираю любов", "ми одна сім'я", "взаємини понад усе".
Говоріть цю фразу щодня, аби довести її до автоматизму. У момент сильного роздратування скажіть вголос цю фразу, таким чином ви задієте відділи мозку, що відповідають за контроль емоцій. Повторюйте цю фразу як мантру, повністю перемикаючи свою увагу на те, що ви говорите.
3. Знайдіть справжню причину своєї агресії та роздратування
Коли ви навчитеся відслідковувати своє роздратування в незначних проявах, постарайтеся розібратися, які саме ситуації вас найбільше виводять з рівноваги. Найчастіше батьки насправді зляться тоді, коли відчувають безпорадність і страх не впоратися зі своєю виховною функцією.
Не слід забувати, що дитина часом лише "остання крапля" в емоційному стані батьків. Вони можуть насправді злитися один на одного або засмучені через роботу. Неприбрана іграшка або розлитий на килим компот лише випускають накопичене невдоволення. Тому знайдіть першопричину злості і вирішіть те, що вас хвилює. Тоді перестанете зриватися на власних дітях.
Діти сприймають слова ближче до серця, ніж дорослі. Інколи одна неправильна фраза призводить не просто до сумнівів чи образи. Але й через це дитина може втратити віру в себе, свої сили та здібності.
2 
1
Коментарі