Мовленнєві помилки, відомі в народі як обмовки за Фройдом, інколи видаються навдивовижу промовистими. Прориваючись із підсвідомого, несамохіть вимовлені слова (а то й цілі фрази) виказують істинний стан речей, що його мовець воліє, свідомо чи підсвідомо, сховати від адресата. У контексті суспільного розвитку особливо прикметними постають похибки, яких припускається влада – суб'єкт, що приписує сам собі пріоритетне право на голос. Згідно із класиком дискурсивних досліджень Мішелем Фуко, найважливішим в репрезентації влади є не безпосереднє значення повідомлень, але ті сенси, що маються на увазі; які залишаються мовби невисловленими та прихованими за "вже сказаним". Найнесподіваніші одкровення починаються там, де в результаті невимушеної помилки до повідомлення закрадаються непередбачені владою смисли, що вони водномить ущент руйнують ладовані нею іміджеві конструкції (симулякри) та викривають її справдешню природу.
Донецька влада, здається, побила всі рекорди в цьому сумнівному заліку, а проте зупинятися, очевидячки, не збирається. Чергову порцію одкровення подарували великодні свята, до яких влада була приурочила "Регіональний пасхальний ярмарок", який вирішила провести на площі перед ОДА 7-11 травня.
Звісно, що використання державної мови місцевою владою треба всіляко вітати – тут без питань. Звісно, що й прикру помилку – написане із двома "о" слово "ярмарок" (див. фото) - треба було б записати на карб – так, дошкульній, але на загал безневинній – неграмотності. З ким не буває? Та коли внаслідок даного огріху первісний сенс обертається на свою протилежність, важко утриматися від узагальнень.
Який сенс намагалася надати донецька влада названому повідомленню? Імовірно, влаштовуючи пасхальний ярмарок, можновладці хотіли засвідчити свою прихильність до релігійного свята й подарувати громаді світлий веселий день. Неприємно, але очевидна нещирість даних інтенцій (інакше кажучи, показуха) скоренько вигулькнула на яву.
Отже, що вийшло насправді? Замість пасхального "ярмарку" влада проголосила пасхальний "яр-морок", що вже й само по собі звучить вельми промовисто. Втім, у поєднанні з багатозначним словом "регіональний", котре останнім часом асоціюється не інакше, як із чинною владою, він (цей "яр-морок") і поготів проситься на інфернальну інтерпретацію: все (надто все найсвітліше!), до чого торкаються регіонали, вмить поглинає пітьма й охоплює темрява. Себто, висловлюючись у релігійній термінології, десакралізується й оскверняється. Годі казати, що атмосфера міщанства, яку я побачив на площі, лишень потвердила цей висновок: вульгарні пісні з радянських комедій, що лунали на яр-мороку, вочевидь, ідеально би пасували базарові, але аж ніяк не великодньому ярмаркові.
Cловом, морок. Регіональний.
2 
1
Коментарі
11