— Державна система управління потребує переосмислення і переформатування, — вважає колишній глава Полтавської обласної держадміністрації Валерій Асадчев, 59 років. — Чиновницький апарат залишився радянського штибу. Він неефективний, і що далі — то більше.
— Чиновників зараз навіть більше, ніж в Україні радянських часів, — продовжує Валерій Михайлович. — От навіщо було свого часу створювати Міністерство комунального господарства? Воно проіснувало п'ять років, проїло гроші, жодної реформи ніхто не зробив. Було б значно розумніше його функції віддати бізнесу.
Що могло б покращити держуправління?
— Треба зробити декілька кроків. По-перше, і це базове: влада має опікуватися державними інтересами. Грубо кажучи — не красти. Якщо верхівка не братиме хабарів, тоді можна починати боротися з корупцією. По-іншому — ніяк. А зараз при владі люди, які опікуються лише своїми золотими унітазами.
Далі що робити?
— Після цього можна переходити до наступного пункту — оптимізувати систему управління. Чітко виписати, які функції та повноваження має кожний чиновник, чим він займається. Тоді вдасться уникнути дублювання функцій, подвійних і потрійних підпорядкувань. Бо хаос у підпорядкуванні створює з державного механізму дуже неповоротку структуру.
Замість 25 районів можна залишити сім
Реформа управління можлива без адміністративної?
— Ні, адміністративно-територіальна реформа має стати третім кроком. Наприклад, на Полтавщині є 25 районів, і, відповідно, стільки ж райадміністрацій. Для ефективного управління може бути сім районів.
Четвертий крок — зменшувати кількість держави в житті людини. Багато її теперішніх функцій можна було б передати недержавним структурам. Наприклад, у німецькій Саксонії продажем землі, кадастром, сівозмінами, зв'язками з країнами ЄС, сільськогосподарськими ринками взагалі займається Асоціація фермерів. І робить це дуже ефективно. У нас же все покладено на державу. А чиновники багато чого не вміють, та ще й хабарі беруть.
Але в нас нема такої самоорганізації, як у німців. Кому ці функції передавати в Україні?
— Наші зернові асоціації прекрасно знають біржу, ціни на світовому ринку, набагато ефективніше можуть працювати в питаннях експорту-імпорту. Те ж стосується регуляторних функцій, пов'язаних із малим та середнім бізнесом. Свої справи людина має вирішувати в одному місці, а не бігати по різних службах, розкиданих по району. На Заході приватні компанії давно регулюють житлово-комунальні тарифи, на залізничний транспорт. Вони визначають стабільну довготривалу ціну, з якою фінансові плани можна складати на кілька років уперед.
Внаслідок таких змін отримаємо нових безробітних. Як бути з ними?
— Безумовно, чиновників стане менше. Але якщо функції державного апарату переводитимуть у недержавний сектор, то переміститися туди має й частина штату. А чиновники, які залишаться, повинні бути захищені матеріально й політично. Хоч би яка партія прийшла до влади, ніхто не має права просто так звільняти кваліфікованого працівника.
Беруть на роботу через родинні зв'язки
— У містечках державний бюджет завжди був найбільшим і найкращим роботодавцем, — каже старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Шевляков, 30 років. — Але проблема не в кількості працівників, а в їхній якості та ефективності.
У нас на держслужбу беруть не за кваліфікацією, досвідом чи спроможністю виконувати завдання, а через родинні зв'язки. Часто на посадах опиняються люди, неконкурентоспроможні у приватному секторі. Отримують невеликі гроші, тому не проти брати хабарі. Якщо службовець просто лінькує — півбіди. Але ж він, як правило, корупціонер. Тому суспільству дешевше звільнити чиновника і платити йому допомогу по безробіттю.
Для підвищення ефективності державної служби треба міняти її ідеологію. Зокрема, рівень заробітку чиновників має бути такий, як у приватному секторі. При цьому і вимоги до них повинні бути високі — як при вступі на роботу, так і при контролі виконання обов'язків.
2 
1
Коментарі