— Вийти на вулицю, перекурити і повернутися у приміщення — це загальноприйнята практика в усіх цивілізованих країнах. Тому повну заборону куріння в офісі, в ресторані чи барі підтримує майже половина з тих, хто палить щодня, — каже директор Інформаційного центру з проблем алкоголю і наркотиків Костянтин Красовський. Він коментує результати соціологічного дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології.
— Окрім того, дві третини курців кажуть, що хочуть кинути. Допомогти це зробити певною мірою може заборона курити у громадських місцях.
Зараз законодавство визначає, що в закладах харчування місця для тих, хто не палить, мають становити не менше 50 відсотків. Дотримання цієї норми має контролювати служба захисту прав споживачів. Штраф становить від 1000 до 10 тисяч гривень. Інспектор отримує скаргу на дим у залі для некурців, погоджується, що пахне, але не штрафує — бо як це довести? Прилади для вимірювання інтенсивності запаху диму дорогі. Дати їх усім інспекторам нереально.
Якщо прийняти закон про обмеження місць для куріння, поданий у листопаді 2011-го, то в закритих громадських місцях палити буде заборонено взагалі. На відкритому майданчику поряд із рестораном — будь ласка. Це набагато спростить інструкції для інспекторів. Не треба буде ділити зали, перевіряти роботу витяжок, купувати вимірювачі диму. Якщо на столі є попільничка, а відвідувач закурив — це вже привід штрафувати.
Схожий закон діє в багатьох європейських країнах. В Ірландії навіть запровадили спеціальний номер телефону, за яким можна викликати інспектора у разі порушення закону. А в Італії курця оштрафували о пів на першу ночі — за 30 хвилин після того, як почав діяти антитютюновий закон. Про це написали більшість газет, і зараз там немає проблем із виконанням цієї норми.
2 
1
Коментарі
1