Аналізуючи інформацію про діяльність вітчизняного авіапрому за 2009 рік, ми звернули увагу, що більшість новин були позитивними. Реалізували багато проектів, з"явилися нові розробки. І закінчення року було яскравим.
Торік 30 грудня завершили будувати перший серійний літак Ан-148 на Київському авіаційному заводі. Його викотили із складального цеху і передали на випробування. Ми поцікавилися минулим цього повітряного судна. Виявилось, що воно досить насичене — здійснивши перший політ у грудні 2004-го, вже в лютому 2007-го літак отримав сертифікат, пройшовши велику програму випробувань. Виготовляти перший серійний зразок почали 2005 року, і він мав би перейти до замовника відразу після сертифікації. Але його складання завершили тільки 30 грудня минулоріч.
Чому ж сталася така тривала затримка? З"ясувалося, причина полягає у тяжкому становищі виробника літака — київського заводу "Авіант". Унаслідок дій некваліфікованого менеджменту він опинився у борговій ямі, причому не лише перед банками, бюджетом, а й перед власними працівниками. Аналогічна ситуація склалася і на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, що виготовляло багатоцільові Ан-74 та пасажирські Ан-140.
Що ж робив тогочасний уряд Віктора Януковича, аби налагодити роботу однієї з провідних галузей України?
Він не тільки не зупинив злочинців, а й удався до реформування управління підприємствами шляхом створення концерну "Авіація України" під керівництвом Олега Шевченка, який очолював на той час "Авіант", доводячи його до банкрутства. Як виявилося, мета цих "реформ" полягала в отриманні контролю над фінансовими потоками і майном прибуткових підприємств. Таке "реформування" призвело лише до того, що до кінця 2007-го Україна перестала випускати літаки, роботу двох серійних авіазаводів України було паралізовано. Наслідок — зірвані контракти, зокрема щодо згадуваного Ан-148, погіршення іміджу України в світі. Адже лише Харківський авіазавод заборгував іншим державам вісім Ан-74 і три Ан-140.
Виконали зобов"язання з поставки літаків Ан-74 до Лаосу, Єгипту, Лівії
Ось що розповідає теперішній директор Київського авіаційного заводу Микола Підгребельний:
— Прийшовши на підприємство, виявив факти розкрадання і нецільового використання коштів. Відтак завод не може відзвітувати перед Міноборони за два Ан-70, на виробництво яких наприкінці 2007-го виділили 100 мільйонів гривень. За ці кошти підприємство гасило кредити і закуповувало комплектуючі, які не мали жодного стосунку до Ан-70. Те саме можна сказати і про п"ять літаків Ан-148 за контрактом із "Лізингтехтрансом". Виявлено також факти вимивання коштів, розкрадання цінних матеріалів для виробництва літаків на мільйони гривень.
І все ж таки серійний Ан-148 збудували. Ми також чуємо і про інші успіхи галузі — виконані зобов"язання з поставки літаків Ан-74 до Лаосу, Єгипту, Лівії. Поновили й розширили співпрацю з Росією, Китаєм, Іраном, країнами Європи. Налагодили ділові зв"язки з Лівією й ОАЕ. У червні 2009-го підписали найбільший контракт за всю історію української авіаційної галузі — угоду на модернізацію 105 легких транспортних літаків Ан-32 для військово-повітряних сил Індії. Як зазначають фахівці, у цьому велика заслуга теперішнього уряду, який підтримував ці проекти.
Хоча і з фінансової точки зору є що сказати. 2008-го уряд Юлії Тимошенко збільшив фінансування авіагалузі порівняно з попередніми роками вдесятеро — до 305,64 млн грн. А торік — до 636,3 млн грн.
У результаті від виконання підписаних контрактів харківського і київського авіазаводів, що складають літаки за ліцензією Авіаційного науково-технічного комплексу ім. Антонова, держбюджет отримує понад $500 млн. Окрім того, реалізація авіаційних програм сприяє працевлаштуванню значної кількості людей. В авіабудуванні задіяно 70 тис. осіб. А одне робоче місце в цій галузі дає роботу 12 працівникам у суміжних. Як наукомістке виробництво авіапром, окрім економічних плюсів, може забезпечити престиж Україні на міжнародній арені. Він дає змогу брати участь у міждержавній інтеграції.
Уряд збільшив фінансування авіагалузі вдесятеро
Аби остаточно реструктуризувати заборгованість та вчасно виконати програму будівництва літаків на 2009–2011 роки, під гарантії уряду випустили облігації Харківського авіазаводу на 1,62 млрд грн та "Авіанта" — на 858 млн грн. Окрім прямого фінансування, уряд прийняв 11 нормативно-правових актів на оздоровлення двох підприємств та підтримав програму розвитку галузі до 2020 року. Зокрема, провели реструктуризацію "Авіанта" шляхом приєднання до успішнішого АНТК ім. Антонова. Завдяки цьому, зокрема, вдалося повернути борги із зарплати.
Харківське авіаційне підприємство, за словами його гендиректора Анатолія М"ялиці, виробляє продукції на 0,5 млрд грн, а через рік-два планує підняти обсяги до 2,5 млрд грн. І це — завдяки рішенням уряду. Лише 2009-го уряду Юлії Тимошенко вдалося зробити більше, ніж іншим урядам за кілька попередніх років, підсумовує М"ялиця.
Надію літакобудуванню дає прийнятий у січні 2010-го закон про розвиток авіапрому. Завдяки йому галузь розвиватиметься прискореними темпами. Їй надали чимало податкових пільг та нову форму амортизаційної політики.
Як очікують фахівці, протягом наступних трьох років обсяг виробництва продукції зросте у 2,4 раза — з 7,8 до 19 млрд грн. Надходження до бюджету збільшаться в 2,2 раза, з 800 млн до 1,8 млрд грн. Серед перспектив — налагодження серійного випуску повітряних суден, забезпечення потужної системи їх сервісного обслуговування, поновлення серійного випуску транспортних літаків найбільшої вантажопідйомності Ан-124 "Руслан", реалізація спільної з Росією програми військово-транспортного Ан-70, створення нового пасажирського Ан-158 на 99 місць, віп-лайнера Ан-168 тощо. Та чи буде змога все це реалізувати?
2 
1
Коментарі
1