— На жаль, нинішнє польське керівництво ставить свої партійні інтереси вище за наші спільні в євроатлантичній протидії Росії, — каже експерт із міжнародної політики 41-річний Олександр Хара.
Відповідальному секретареві Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святославові Шереметі заборонили на рік в'їзд до Польщі. 18 листопада прикордонники не пустили його до країни.
Їхав до міста Ланцут із делегацією львівського культурного товариства "Надсяння", щоб взяти участь у вшануванні загиблих українських воїнів. Тут поховані близько 400 солдатів Української Народної Республіки й Української галицької армії.
Навесні 2017-го Святослав Шеремета заборонив проводити ексгумацію поховання польських вояків на території села Костюхнівка Волинської області. 100 років тому там відбулася битва між російськими військами та армією Австро-Угорської імперії, у складі якої були польські підрозділи. Заборона — відповідь на відсутність реакції офіційної Варшави на інцидент, що стався 26 квітня. Тоді польські націоналісти знищили на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля пам'ятник воїнам УПА.
2 листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив про заборону на в'їзд українцям з "антипольськими поглядами". 18 листопада спікер МЗС Артур Ломпарт підтвердив: "чорний список" українців набув чинності. Варшава не інформує про те, кого до нього внесено.
Міністерство закордонних справ України викликало польського посла Яна Пєкла. Йому повідомили, що заборона на в'їзд Святославу Шереметі суперечить домовленостям Консультаційного комітету президентів України та Польщі, досягнутим 17 листопада в Кракові.
"За участі Святослава Шеремети проведено чимало пошукових робіт і відкрито пам'ятників на виконання угод з Угорщиною, Туреччиною, Німеччиною, Чехією, тією ж Польщею. Розпочато співпрацю з Італією та Словенією, — пише у "Фейсбуку" голова Українського інституту національної пам'яті 40-річний Володимир В'ятрович. — Спроба усунути його з вирішення нинішніх проблем між Україною та Польщею — доказ того, що теперішня польська влада не хоче їх вирішувати. Саме так її представники здобувають для себе дешеву політичну вигоду і зберігають міністерські крісла. А мертві, на їхню думку, почекають. Через заборону Святославу Шереметі в'їзду до Шенгенської зони (включає 26 держав. — ГПУ) в брудну антиукраїнську гру польські політики намагаються втягнути Європу. За це їм доведеться відповідати перед європейськими структурами".
— Польща є членом ЄС і має механізми, щоб втягнути в конфлікт Європу. Та навряд Брюссель підтримає Варшаву, — говорить Олександр Хара.
— Польський президент заявляв, що Україна зі Степаном Бандерою не стане членом Євросоюзу. На що в Брюсселі відповіли: зі своїм політичним курсом Польща сама може не залишитися в ЄС. Суспільство розколоте. Багато поляків скаржаться на згортання демократичних свобод і прав у політичному та медійному просторі.
В Україні немає антипольських настроїв. Немає політичних сил, які на цьому спекулюють. У Польщі ж при владі перебувають націоналісти. Використовують історію для мобілізації виборців. Це загострення відбувається на тлі підготовки до наступних парламентських виборів (відбудуться 2019 року. — ГПУ).
Ми можемо складати у відповідь свої "чорні списки". А потім, для зниження напруги, прибирати з них певні прізвища.
1 
1
Коментарі