2018 рік був важкий, але ми, українці, дедалі більше гуртуємося навколо спільної мети — зробити країну сильною і заможною. Такою, до якої будуть дослухатися міжнародні партнери. Такою, де кожен із нас почуватиметься захищеним. Такою, де кожен зможе себе реалізувати. Це — наш обов'язок.
Немає проблеми в країні, яку не можна вирішити
Ми живемо в реальності, де є війна, незавершені реформи, непоборена корупція, слабка економіка, бідність. Усі ці проблеми дуже складні. Але їх можна вирішити. Якісь із них — за добу, інші — за роки. Але можна. Десь — зняти з посади корумпованого чиновника, десь — змінити закони. Головні перетворення мають починатися згори, бо не бабуся у селі винна, що її пенсія мала, не хворий винен, що ліки дорогі.
Економіку задавили олігархи й чиновники-корупціонери. Перші відривають ласі шматки державного бюджету і отримують преференції для своїх підприємств. Другі — за "відкати" — дають це робити олігархам. Такого більше не буде. Олігархи або розформують свої монополії, житимуть і працюватимуть в Україні за законом, як решта українців, або сядуть за ґрати. Третього варіанту не буде.
Більше жодних "відкатів", кумівства, "напівсліпих" трастів. Умови для бізнесу в Україні стануть чесними і однаковими для всіх. Чи це буде фермер з двома коровами, чи приватна компанія з десятками підприємств. Ми зупинимо тиск монополій, і це нарешті дасть можливість ринку "вдихнути" на повні груди. Підприємці матимуть час на зміцнення і розвиток, отримавши податкові канікули.
Позбавившись від корупціонерів, ми збільшимо державний бюджет
Державний бюджет буде працювати на благо людей. Зупинивши розкрадання держбюджету на найвищому рівні, його можна подвоїти, а на всіх рівнях, напевно, і потроїти. Ось де ховається бабусина пенсія у 7–10 тисяч гривень. Ось куди витрачається мінімальна зарплатня у 10–15 тисяч. Ось хто краде гроші в нашого солдата. В Україні є ці кошти. Просто потрапляють вони не в ті руки.
Хіба стануть українці розлучатися з родиною, домівкою і їхати в чужий світ на заробітки, коли вдома зможуть заробляти на достойне життя? Ні. Дорога на роботу не повинна займати тисячі кілометрів. Коли зарплатня в Україні стане вищою, мільйони заробітчан поступово повернуться додому. Відновляться родини, їхні діти ходитимуть в українські школи і розвиватимуть свої таланти у рідній країні. Скільки ми вже втратили працьовитих рук, скільки пенсіонерів, скільки дітей — покаже тільки перепис. Його треба провести якомога швидше.
Я виріс у селі, моя рідня досі живе там. Це благодатний край, щедра земля. Встроми палицю в землю — і та проросте. А люди там бідні, як церковні миші, бо не мають з чого почати. У цивілізованих країнах на державному рівні підтримується і велике фермерство, і малі аграрні підприємства. Продовольство — це один із важливих критеріїв безпеки країни. Це — один з головних показників, що впливають на інфляцію. Село отримає доступ до кредитів, податкових канікул. Ми відродимо багате українське село і жити у ньому буде престижніше, ніж у гамірних містах.
Про Україну знають у світі завдяки Чорнобилю. Це сумно і несправедливо. Наше природне багатство нищиться підприємствами, відсутністю переробки сміття, "дірявим" екологічним законодавством. Якщо даси хабар потрібному чиновнику чи судді, то за озеро, залите отрутою, достатньо сплати мізерний штраф — і можна працювати далі. Нове, чесне екологічне законодавство змусить старі підприємства пройти модернізацію або закритися. Повторення "Кримського титану" не буде.
Я знаю, що чесних більше
Хоч би про яку проблему в Україні я говорив, усе зводиться до чесності. Де чесний президент, прем'єр, суддя, прокурор, податківець — там повний бюджет. Там хороші зарплати і спокійна старість. Що більше буде чесних у владі, то краще житимуть люди, то сильніша буде армія, міцніша країна.
Нашим захисникам зараз тяжко. Адже вони воюють не тільки з агресором, а й з неповагою держави. У бюджеті на 2019 рік на одного солдата на рік влада виділила 13 тисяч доларів, а на одного депутата — 158 тисяч доларів. На лікування чиновників дали майже 833 мільйони гривень, а на лікування та реабілітацію всіх ветеранів — лише 100 мільйонів гривень. Ті, хто голосував за такий бюджет, зрадили нашу армію. Як головнокомандувач я ніколи не допущу таких цифр у бюджеті. Зараз важкі часи, ми маємо захистити вчителя, лікаря, солдата, дати їм впевненість у завтрашньому дні, дати надію на майбутнє. Над цим буду працювати і я, і моя команда.
Велику частину свого життя я віддав армії. Знаю, що таке дбати за життя людей. Я не боюся відповідальності й тяжкої праці. Легко не буде. Але ми маємо сили, маємо працьовитих чесних професіоналів у команді і готові вивести країну з безнадії на шлях розвитку. Давайте це робити разом. Я знаю, що нас — чесних — більше.
2019 рік буде для всіх вирішальний. Чи стане наша армія дійсно сильною? Чи відродиться економіка? Чи запрацюють закони? Усе залежить від того, який вибір зроблять люди. І я вірю, що вони не помиляться.
Лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій ГРИЦЕНКО
2 
1
Коментарі