Триває запізніла цього року посівна кампанія. У Міністерстві аграрної політики підрахували, що цьогоріч під ранні ярі зернові та зернобобові відведуть майже 5,9 млн га — на 800 тис. більше, ніж торік. Причина — морозна зима, яка знищила озимину в багатьох областях. Навесні постраждалі площі доводиться пересівати.
Незважаючи на низку традиційних для села проблем із грішми, тракторами, пальним, добривами, засобами захисту рослин, в уряді не втрачають оптимізму. Згідно з Державною програмою економічного та соціального розвитку України-2006, цього року зберуть 37,6 млн т зернових. Стільки ж, як і минулого. Урядовці також постановили: цей сезон буде не лише хлібним, а й буряковим, картопляним і виноградним.
Однак часом райдужні прогнози та сподівання виглядають сумнівними. Наприклад, сам міністр агрополітики Олександр Баранівський, 51 рік, розповідав раніше про загибель бруньок винограду на Херсонщині, Миколаївщині й Одещині, а також великі втрати майбутнього врожаю винограду в Криму. Та й самі винороби ще в січні казали, що від морозів постраждала значна частина винограду.
А ситуація з підготовкою до весняно-польових робіт насправді катастрофічна. Це стверджує Василь Калінчук, 65 років, із Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин:
— Урядовці кажуть про дуже високу готовність і цілковиту забезпеченість господарств України до посівної. Проте реальний стан справ прямо протилежний.
Цьогорічний урожай обійдеться селянам як ніколи дорого. Проведення весняно-польових робіт оцінюють у понад 12,6 млрд грн. Однак навіть за оптимістичними повідомленнями Мінагрополітики господарства мають на своїх рахунках менш ніж половину цих коштів. Хоча, здавалося б, після щедрого торішнього врожаю проблем із фінансами бути не повинно. Але кожне третє господарство закінчило 2005 рік зі збитками.
Причиною є минулорічне стрімке зростання цін на пальне, частка якого в ціні хлібних культур зросла майже вдвічі. Собівартість тонни зерна підскочила до 522 грн проти 377 грн 2004 року. А от ринкова ціна у період масової реалізації зібраного зерна падала до катастрофічно низьких 380 грн за тонну.
Зараз чимало господарств навіть не стоять перед вибором, купувати чи ні елітне насіння. Сіятимуть припасеним у коморі: треба ж бодай щось кинути у ріллю. Але це обов"язково позначиться на врожаї.
На весняну посівну треба 12,6 мільярда гривень
Як тут не згадати про обіцяні державні дотації? Хліборобам мали дати 1 млрд грн, половину з якого — до кінця березня. Схоже, чиновники зробили все можливе, щоб гроші пішли куди завгодно, тільки не на село. Раніше підставою для доплат були дані органів Державного комітету статистики про те, у кого скільки чого посіяно. Цього року схему змінили.
Тепер гроші видають на підставі актів обстежень озимини, завірених регіональними контрольно-ревізійними управліннями. Однак із полів довго не сходив сніг. Отож селяни отримали б дотації вчасно, якби контролери розгрібали сніг на ланах лопатами і дивилися, чи утворилася в озимих вторинна коренева система. Зрозуміло, усі чекали, доки розтане сніг. А результат такий: на село було спрямовано 235,4 млн грн для виплати дотацій на посів озимих. Та й із тих невикористаними залишилися 62,2 млн.
Як і раніше, важко селянам отримати кредити. Банки видають їх переважно великим сільськогосподарським підприємствам. Для більшості менших позики не доступні.
— Міністр аграрної політики хвалиться, що цього року на село прийшло майже вдвічі більше кредитних ресурсів. Але це неправда, — каже Василь Калінчук. — Тому що значна частина цих коштів — не що інше, як пролонгація торішніх позичок. Їх селяни не змогли повернути банкам через неграмотну політику держави на зерновому ринку.
Не менш складна ситуація з технікою. У фермерів здебільшого немає грошей на її оновлення. Тому в поле виходять переважно старі трактори, культиватори та сівалки. Працювати на них буде важко. Адже роботи більше — доведеться ж пересіювати майже мільйон вимерзлих гектарів. Водночас в окремих регіонах можуть збігтися в часі терміни посіву ранніх і пізніх ярих культур.
Поки що ярими зерновими засіяно близько півтора мільйона гектарів — це чверть від прогнозу і трохи менше, ніж у цей час торік. Є сподівання, що селяни надолужать згаяне. Цьому сприяє і погода, і запаси вологи у ґрунті — вона "підштовхне" ярину, і та сходитиме швидше. Проте надмір вологи у ґрунті в північних і західних регіонах може затримати початок посівної. А застої талої води — призвести до "випадання" ослаблених озимих.
3 
1
Коментарі