Реформа децентралізації продовжує залишатися вкрай актуальною в Україні четверний рік поспіль.
Автором ключових моментів нинішньої реформи децентралізації був один з лідерів партії "Основа" Володимир Полочанінов. У той час, коли він говорив про доцільність та необхідність проведення реформи децентралізації в Україні, всі говорили, що несвоєчасно і недоцільно. А сьогодні, це одна з небагатьох успішних реформ у державі.
Однак без недоліків та помилок як в її плануванні, так і в процесі реалізації на місцях не обійшлося.
Основною помилкою була й залишається неузгодженість із Конституцією України. Таким чином, можливість об'єднання в територіальні громади не тільки сіл, а й селищ і міст, не узгоджується з ч. 1 ст. 140 Конституції України, згідно з якою територіальною громадою може бути лише "добровільне об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл", яке повинно мати статус адміністративно-територіальної одиниці.
Деякі українці, чиї села увійшли в ОТГ, розчаровані реформою та шукають можливості вийти з цього процесу. Але механізм виходу з ОТГ не передбачений законодавчо.
З 1 лютого 2018 року Держгеокадастр розпочав процес передачі земель за межами населених пунктів у власність ОТГ. Уряд запустив процес після того, як ухвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність ОТГ.
Що ж у результаті?
Якщо раніше, учасники АТО мали першочерговий пріоритет в отриманні земельних ділянок з Держгеокадастру, то тепер ця вимога не поширюється на власність ОТГ, тобто землі сільськогосподарського призначення.
І поки процес децентралізації триває, необхідно ухвалити та привести у відповідність ще десятки законопроектів, які стосуються регулювання земельних відносин та права громад розпоряджатися землями за межами населених пунктів.
Найбільш вагомим у процесі децентралізації є, залишається й буде актуальним питання фінансової децентралізації. Суть її полягає в передачі повноважень збирати податки, а відтак і можливість розвиватися власним шляхом, самостійно вирішуючи, на що витрачати кошти. Окрім додаткового фінансового грошового потоку, на місцеві бюджети лягла й частина видатків на освіту й охорону здоров'я, які раніше фінансувалися з державного бюджету.
Сьогодні прибуток підприємств і податок на надра відповідної ОТГ йдуть "нагору", а повинні були б залишатися на тих територіях, де вони заробляються.
Ще однією серйозною проблемою є — ОТГ недостатньо уваги приділяють фінансово-ємним питанням розвитку інфраструктури територій, акцентуючи зайву увагу на некритичних завданнях — відновлення парків, фонтанів, пам'ятників і т. п.
Наприклад, на підготовку теплосистем до нового опалювального сезону ОТГ виділяють поки що набагато менше коштів зі своїх бюджетів, ніж на це передбачалося раніше. Такою ситуація є й з дорогами в області.
У чому ж полягають складнощі?
По-перше, потрібна місцева влада, здатна прозоро й ефективно використовувати ці ресурси. Як показують результати виборів до ОТГ, переважну більшість керівних посад громади займають все ті ж очільники, як і при самоврядуванні.
По-друге, дуже повільно йде процес створення ОТГ і передачі їм повноважень.
Сьогодні Полтавщина — це одна з "годівниць" України. Тут зосереджений і сільськогосподарський, і промисловий, і газо- та нафтовидобувний потенціали. Тільки у Полтавській області видобувають 40% від загальної кількості газу в Україні.
Тому ми вважаємо, що ступінь децентралізації повинен бути значно вищим і значно більше повноважень, які сьогодні залишаються у Києва: земельні, податкові та інші питання повинні бути передані на місця.
Виправивши вищезазначені помилки, ми знайдемо компроміс між центром і регіонами заради розвитку.
3 
1
Коментарі