— Росія підтримувала Донбас і буде далі. Ми нарощуватимемо допомогу, — каже президент РФ 66-річний Володимир Путін під час щорічної пресконференції 17 грудня. Захід тривав понад 4 год. Проходив не в телестудії, а в резиденції в Ново-Огарьовому. Її Путін не покидає, щоб не підхопити коронавірус. У залі з ним було з десяток журналістів. Решта спілкувалися по відеозв'язку.
— Розвиток відносин між Росією й Україною залежить від української влади, — говорить. — Попередній глава держави й чинний приходили з гаслом припинення конфлікту на Донбасі, об'єднання країни та вибудовування відносин із Росією. Але нічого не виходить. Бракує політичної мужності. І процес завмирає. Рік тому в Парижі домовилися (лідери України, Німеччини, Франції й Росії. — ГПУ) про припинення бойових дій. Це виконується, що вже велике досягнення. Відбувся обмін утримуваними особами. Проте нічого не розблокували з погляду економіки й соціальної сфери. І в плані політичного врегулювання. У Києві не збираються виконувати Мінські угоди і ставлять питання щодо їхнього перегляду. Але в односторонньому порядку це не вдасться. Потрібно з повагою ставитися до іншої сторони, яка підписала цей документ. А саме до представників Донбасу.
Щодо нестачі прісної води в Криму Путін заявив:
— Розробляємо артезіанські свердловини та джерела. Проводяться геологічні дослідження. Частина води з водозабору переробляється, і Севастополь, сподіваюся, не відчуватиме дефіциту. Запасів хорошої дощової води достатньо. Просто раніше цим не займалися.
— Москва пішла Заходу назустріч, звільнивши від радянського диктату країни Східної Європи. У відповідь почалося розширення Північноатлантичного альянсу, — відповів Путін кореспонденту Бі-Бі-Сі. Лише двоє іноземних журналістів мали змогу поставити питання. — А зараз західні країни виходять із міжнародних договорів і тиснуть на Росію. Чому ви вважаєте, що ми недоумки?
— Путін постійно говорить про підтримку Абхазії, Південної Осетії, Придністров'я. Проте регіони, куди ступила нога російського солдата, занепадають. Кремль використовує їх лише як військовий плацдарм. На Донбасі створюють тільки робочі місця для обслуговування російської армії, — каже політолог Костянтин Батозський, 40 років.
— Мова не про інвестиції чи реанімацію промисловості. А про побудову інфраструктури для посилення окупаційної адміністрації. Наприклад, обіцяють електричку, якою можна доїхати до Ростова за пів години. Це ніщо. Не змінить життя. Лише поліпшить логістику для окупантів. Наступного року в Росії пройдуть парламентські вибори. Братимуть участь нові партії війни, які відкрито виступають за знищення України та приєднання Донбасу до складу РФ. Наприклад, політсила "За правду" російського письменника Захара Прилєпіна, який воював на Донбасі. Можуть пройти до Держдуми. Наївно вважати, що підхід РФ до України зміниться.
Наша влада недоговорює про порушення прав людини на окупованій території. Мова про концентраційні табори на зразок "Ізоляції". Український журналіст Станіслав Асєєв пробув там кілька років і написав книжку про тортури. Це гірше за сталінські практики. Треба розповідати про це на Заході. Репутація Росії постраждала через отруєння опозиціонера Олексія Навального. Потрібно дотискати цю тему. Доносити світу, що влада Путіна — нелюдяна диктатура.
Слід відновити сполучення Донбасу з рештою України. Ми втратили контакт. Ці території ізольовані, туди можна потрапити тільки через Росію.
На перемовинах у Мінську Київ говорить зі стіною. Дмитро Козак, уповноважений російського президента, ще влітку заявив, що не бачить сенсу зустрічатися з головою Офіса президента України Андрієм Єрмаком. Не змогли під кінець року домовитися про обмін полоненими. Тож Мінський формат скоріше мертвий, ніж живий. Очевидно, Київ пообіцяв Москві якусь поступку, але не виконав. Наша влада намагалася перемогти Росію її ж методами — брехнею й маніпуляціями. Це аматорський підхід. Маємо змінювати стратегію.
13 
1
Коментарі