понеділок, 29 вересня 2008 17:56

"Фабрику українського кінематографа зруйновано"

  Анатолій Матешко: ”Я український режисер, але доводиться працювати з росіянами”
Анатолій Матешко: ”Я український режисер, але доводиться працювати з росіянами”

Кінорежисер Анатолій Матешко, 54 роки, не може дивитися фільми "Богдан-Зиновій Хмельницький" та "Молитва за гетьмана Мазепу".

Чим є сьогодні українське кіно?

— На даний момент — це історія. Сучасного кіно немає. Якось на радіопрограмі мене назвали російським кінорежисером. Це не так. Я — український, але мені доводиться працювати з росіянами.

Як змінилося ваше режисерське життя після виходу на екрани "Дня народження буржуя"?

— Після "Буржуя" я став затребуваним режисером та трудоголиком. Зараз зовсім інша епоха в кіно. Спілкуюся з багатьма колегами по кіностудії Довженко й бачу, що більшість із них витають у хмарах. Живуть минулим, а так не можна.

Чи мали пропозиції зняти український фільм?

— На святкуванні 80-річчя кіностудії імені Довженко підійшла голова Комітету кінематографії Ганна Чміль і сказала, що наступного року мене ставлять у плани. Але ця історія повторюється щорічно. Не можу знімати кіно три або п"ять років: запуститися, потім чекати. Хочу працювати в сучасному ритмі, швидко. До речі, у комітеті зараз лежить наш проект фільму на п"єсу Анатолія Крима "Євангеліє від Івана". Історія про людину від землі в стилі Кустуріці.

Над чим працюєте?

Є гроші, ідеї й таланти. Немає ідеології

— Узяв замовлення української "Медіа-групи", що знімає серіальні картини для Росії. В Україні їх робити дешевше. Це формат півторагодинного фільму. Екранізуємо детективи Тетяни Устинової.

Не набридло?

— Набридло, але це моя робота. Що, кинути її й роками чекати, коли мені дадуть зняти повнометражну картину? Знімаючи серіал, постійно у формі, щось напрацьовую, спілкуюся з акторами, шукаю гарний сценарій. Якщо знайду, то гроші під нього сьогодні цілком реально отримати і в Росії, і в Україні.

Що дала вам українська кіношкола?

— Насамперед це було спілкування з такими видатними людьми, як Параджанов. Не вважаю школою театральний інститут. Після нього закінчив вищі режисерські курси в Москві. Так, я український режисер, громадянин України. Але для моєї роботи кордонів немає. Ми працюємо в єдиному інформаційному полі. Звичайно, національна складова важлива. Але українському кіно не вистачає самооцінки. Робиться щось відірване від сучасного життя. Хоча ті демократичні процеси, що відбуваються в Україні, боротьба, люди — все це надихає на сучасне кіно.


Хочете таке зняти?

— Так, пишемо сценарій. Хоча останнім часом вийшло багато безпомічних фільмів про помаранчеву революцію, ми хочемо зняти повноцінну картину.

Хто це "ми"?

— Українські та російські автори. Я не розділяю своїх друзів і однодумців за національностями. Головне — спільна справа.

Чого бракує українському кіно?

— Воно страждає від споживацького ставлення багатьох молодих акторів і режисерів. Ці люди хочуть отримувати славу та лаври, але не хочуть працювати.

Загалом є гроші, ідеї й таланти. Немає ідеології. А кіно — це завжди ідеологія. Наприклад, існує європейська ідеологія вільної людини, є великодержавна американська ідеологія. Коли це присутнє, то держава не шкодує грошей і розвиває кінематограф. Для цього він і потрібний. Зараз у Росії ми бачимо таку тенденцію. Там з"явилася якась національна ідея, а для кіно вона як внутрішня пружина для розвитку.

Що для вас найцінніше?

Роками чекати, коли мені дадуть зняти повнометражну картину

— Головною цінністю для мене є робота. Мені вона подобається, я хочу працювати. Можу своєю професією заробити й прогодувати родину.

Від яких пропозицій у кіно відмовилися б?

— Ніколи б не став знімати політичних "заказух".

Але ваш проект, сценарій до якого нині пишеться, про політику, революцію?

— Наш фільм буде не про революцію, а про маленьку людину. Вона доведена до розпачу політичними коливаннями і йде на злочин проти себе самої. А політика — тло. Знімати кіно про політиків нецікаво.

Як оцінюєте українські картини останніх років — "Богдана-Зиновія Хмельницького", "Молитва за гетьмана Мазепу"?

— Ніяк. Намагався їх дивитися, але не можу. Як би не лаяли серіальний продукт, але деякі молоді режисери примудряються знімати серії, які виходять цікавіше й міцніше, ніж ті картини, про які ви говорите. Фабрику українського кінематографа зруйновано.

Зараз ви читаєте новину «"Фабрику українського кінематографа зруйновано"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути